27 жовтня ми відзначаємо День української писемності та мови
Від написів на стінах Софії Київської до SMS повідомлень, надісланих воїнами з передової – українська мова завжди була з нашим народом. Вона звучить у молитвах і колискових, у поезії й на полі бою. Вона – жива, бо живе в серці кожного, хто називає себе українцем.
Москва століттями намагалася знищити нашу мову. Від Валуєвського циркуляра і Емського указу – до радянських заборон і русифікації. Вони палили книжки, арештовували письменників, убивали вчителів.
І тепер, у XXI столітті, вони продовжують ту саму політику – переслідують людей за українське слово, бомблять дитячі садки, школи й університети. Це не випадковість. Це – послідовна війна проти нашої ідентичності. Це – геноцид українського народу.
Бо українська мова – не просто засіб спілкування. Це – наше коріння, наша пам’ять, наша сила. Вона – доказ того, що ми є і будемо. Кожне українське слово сьогодні – це акт спротиву. І це маленький крок до перемоги.
Я вдячний усім, хто береже українське слово. Батькам, які говорять із дітьми українською. Учителям, які щодня сіють любов до рідної мови. І всім, хто у зрілому віці зробив вибір – повернувся до українського слова, вчить і говорить українською. Це – справжній патріотизм. І це теж боротьба.
Українська мова пережила імперії. Українська мова – це зброя, яка не мовчить. І зброя, яку неможливо перемогти.
Україна повинна захищати своїх громадян, свою незалежність і свою мову – бо більше її нема кому захистити.
Слава українському слову!
Слава Україні!
Джерело: https://t.me/DIUkraine/7181
Читайте ещё:
0 26 28 28 70 73 85 77 76 85 
149 
