28 червня 1919 року було засновано Лігу Націй

28 червня 1919 року було засновано Лігу Націй — попередницю ООН, покликану сприяти міжнародному співробітництву та підтримці миру.

Вперше ідея створення універсальної міжнародної організації була висловлена на конференціях світу в Гаазі в 1899 та 1907 роках, скликаних з ініціативи відповідно росії та США.

Але це вдалося лише після Першої світової війни. Стратегічним завданням Ліги націй була боротьба за роззброєння.

І справді, у перші роки свого існування Ліга залагодила кілька воєнних конфліктів у Європі.

Рада Ліги націй спробувала вплинути і на війну Радянської росії в Закавказзі — спробувала об'єднати закавказькі держави перед небезпекою більшовизму, але з цієї спроби нічого не вийшло.

Такий самий результат мала спроба втрутитися у радянсько-польський конфлікт — радянська дипломатія просто не дозволила це зробити.

Спочатку до Ліги увійшли держави, що брали участь у Першій світовій війні на боці Антанти та займали позицію нейтралітету. США, хоч і були ініціатором створення Ліги, так і не приєдналися до неї, побоюючись залучення країни до європейських конфліктів. Пізніше, в 1920-і роки, до Ліги увійшли і країни Трійственого союзу, що програв.

Молоду Радянську росію спочатку зовсім і не запрошували.

Багато зарубіжних дипломатів того часу вважали більшовицький уряд тимчасовим, розраховували, що він паде в результаті громадянської війни і не поспішали визнати нову владу.

Мало цього, незалежно від того, яка влада зберігалася в росії, ослаблення агресивного сусіда вже тоді було мрією прогресивного людства.

Після створення "Третього інтернаціоналу" (по суті аналога наступних Варшавського договору та БРІКСу) радянський уряд сам не дуже прагнув зустрічатися із західними лідерами і про щось домовлятися. Навіщо? Адже світова революція була не за горами.

Поступово Лігу Націй почали залишати різні держави.

Одні стали сумніватися у можливості організації забезпечувати колективну безпеку, вважали, що Ліга надто орієнтована на інтереси великих європейських держав і не приділяє достатньої уваги проблемам малих країн.

Після виникнення в 1930-х тоталітарних режимів правого спрямування в Німеччині, Японії та Італії та засудження їх Лігою , країни "осі зла" також залишили організацію. За ними потягнулися кілька країн Латинської Америки з профашистськими режимами. В 1934 році держави, що залишилися, запропонували СРСР вступити в організацію, і керівництво Радянського Союзу прийняло дану пропозицію.

Проте вже після нападу СовЄтами на Фінляндію в 1939 році, СРСР виключили з Ліги Націй. Безпосереднім приводом стали масові протести міжнародної громадськості з приводу “точкових” бомбардувань радянською авіацією фінських цивільних об'єктів. Заграва пожеж у Гельсінкі спостерігалася навіть з іншого берега Фінської затоки з Таллінна, а фотографії зруйнованих міських кварталів облетіли передовиці газет багатьох країн світу, зрівнявши у свідомості читачів бомбардування столиці Фінляндії з бомбардуванням Герніки в Іспанії 1937 року.

У відповідь на запит генсека Ліги Націй нарком закордонних справ Молотов заявив, що Радянський Союз не перебуває у стані війни з Фінляндією і не загрожує фінському народу, оскільки уклав Договір про дружбу з урядом Фінляндської Демократичної Республіки (ФДР). З погляду СРСР, він робить спільні з ФДР зусилля щодо ліквідації вогнища війни, створеного у Фінляндії… нелегітимним урядом.

Втім, нічого нового.

Після такої зухвалої заяви і було ухвалено рішення про виключення СРСР з Ліги Націй, яка до того ж закликала країни надати підтримку Фінляндії.

Зрозуміло, рішення Радянський Союз заперечив, вказавши порушення процедури голосування, упередженості Ліги і те, що Великобританія і Франція, замість припинення наявного вони стану війни з Німеччиною займалися підтримкою провокаторів війни у Фінляндії. І взагалі, заявив, що "нам ента ваша Ліга і на фіг не потрібна".

На жаль, виключення СРСР не мало практичних наслідків — агресія не була зупинена, а втрачені території не були повернені. З цього моменту і до свого формального розпуску 1946 року Ліга Націй практично припинила свою активну діяльність.

У роки Другої світової війни вже жодна з країн не вдалася до допомоги організації, бачачи її безпорадність. Але принаймні Лізі націй вистачило сміливості вказати агресору на двері на відміну від ООН, яка навіть на словах не в змозі засудити подібні дії росії щодо України.

На жаль, СРСР виступив у новій організації вже як засновник. Це, як і володіння правом вето, не дозволяє вигнати наступницю кривавої імперії із спільноти нормальних людей.

28 червня 1919 року було засновано Лігу Націй