4 вересня 1985 року Україна втратила одного з найсильніших своїх поетів і борців — Василя Стуса

▪️ Він виступив проти арештів української інтелігенції, за що був переслідуваний КДБ, звільнений з роботи та двічі засуджений.

▪️ Під час другого арешту 1980 року його судив адвокат Віктор Медведчук, який фактично не захищав поета. Вирок — 10 років таборів і 5 років заслання.

▪️ У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року у карцері табору Перм-36 його вбила радянська каральна система. Влада приховала злочин, заявивши про «серцеву недостатність», а тіло передали рідним у запаяній труні.

Його слова:

«Ми мусимо навчитися бути вільними, бо тільки вільні люди можуть бути справжніми творцями історії».

У 1989 році поета перепоховали на Байковому кладовищі в Києві — похорон став маніфестацією національної гідності.

Василь Стус — символ правди, свободи і боротьби. Його приклад назавжди в серцях українців.

-----------------------

«Хто проти тиранії – встаньте!»

Ці слова пролунали у київському кінотеатрі «Україна» 4 вересня 1965 року під час прем’єри «Тіней забутих предків». Заклик був сигналом солідарності з тими, кого радянська влада щойно почала масово заарештовувати серед української інтелігенції.
Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл наважилися кинути виклик системі. Частина глядачів піднялася — простий, але потужний жест, що став початком відкритого спротиву шістдесятників.

У відповідь — переслідування, арешти, тиск КДБ. Але саме ця подія довела: покоління не зламати, воно готове боротися за правду й свободу.

Пам’ятаймо цей день і поширюймо — щоб голос шістдесятників звучав і сьогодні!

Джерело: https://t.me/sprotyv_official/7641

Новости портала «Весь Харьков»