Чому Україна не звертається до населення росії із закликом скинути режим?

Чому керівництво Ізраїлю звертається до населення Ірану із закликом скинути режим, а керівництво України не звертається з аналогічним закликом до населення рф?
1. По-перше, бо нема до кого звертатися. Значна частина іранців ненавидить режим, а старші ще пам'ятають дореволюційні часи. Тим часом росіяни переважно ставляться до свого режиму як до незмінної частини ландшафту: так завжди було, є і буде. Їм нема з чим порівнювати, хоча режим аятол на 20 років старший за путінський.
Я не знаю, чи є в Ірані організовані рухи, але час від часу відбуваються заворушення. В росії таких заворушень ніколи не було, сама думка про них для росіян є дивною. Неприхований моральний спротив в росії налічує десятки тисяч людей (ніщо в масштабах країни), в Ірані мільйони, при тому, що постраждати можна не менше.
2. По-друге, ідея зміни режиму в Ірані буде підтримана США, Європою та сусідніми країнами. Водночас ідея зміни режиму в рф викликає спротив в США та Європі, та й сусідні країни до цього не готові.
Причини такого стану справ багато разів детально описані, але від того не стали виглядати логічними. Ядерна зброя є і там, і там. Цінні природні ресурси є і там, і там. Небезпечний диктатор, що загрожує світові, є і там, і там. Китайські вуха стирчать з-за обрію в обох випадках. Населення велике в обох країнах (я певен, різниця не в півтора рази, а значно менше). Чому можна бажати зміни режиму в Ірані, але про те саме в рф заборонено навіть думати?
3. По-третє, Ізраїль просто не боїться відкрито підтримати антирежимні сили, настрої та перспективи в Ірані. А Україна боїться відкрито підтримати антирежимні сили -- не тих, хто хоче царювати замість путіна, а тих, хто хоче розвалити імперію, а саме національно-визвольні та регіоналістські рухи. Цілий рік (!) бовтається на одному місці у Верховній Раді законопроєкт про основи державної політики у цій сфері. Відсутність чіткої позиції України не дозволяє й іншим сформувати свою власну позицію.
Поки ми не розгледімо в тумані майбутнього перемогу, ми навіть не почнемо до неї наближатися.
Джерело: https://www.facebook.com/valerii.pekar



