Держава викупить усі українські FPV-дрони. Що стоїть за планами виробити 4,5 млн безпілотників?

У 2024 році Україна поставила собі завдання виробити мільйон FPV-дронів, і навіть перевиконала його. Головна інтрига – яка буде ціль на 2025-й рік?

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що у 2025 році Україна виробить понад 2,5 млн дронів. Насправді ця цифра не відповідає дійсності, адже у владних кабінетах давно поставили більш амбітну планку: 4,5 млн штук.

За даними співрозмовників ЕП з оборонної галузі, рішення про закупівлю 4,5 млн дронів народилося на Ставці Верховного головнокомандувача в січні. Воно продиктоване ризиками зривів іноземних постачань озброєнь, обмеженнями вітчизняного виробництва снарядів та успіхами операторів БПЛА у знищенні ворогів.

Дрони дійсно замістили Україні багато традиційних засобів ураження. За словами головнокомандувача Олександра Сирського, у січні 49% знищень ворожої техніки відбувалося за допомогою FPV-дронів. Тож держава прагне масштабувати явище ударних безпілотників на фронті, компенсуючи ними свої слабкі сторони.

Досягнення нової цілі потребуватиме залучення всіх вільних потужностей українських виробників, адже, за словами міністра оборони Рустема Умєрова, 4,5 млн дронів – це вся сукупна спроможність вітчизняних компаній на 2025 рік.

Україні доведеться шукати гроші, налагодити логістику, покращити контроль якості, знайти інструменти для зниження цін та облаштувати виробництво боєприпасів для цих дронів. Від виконання цього надзавдання залежатиме здатність країни чинити спротив у 2025 році.

Гроші та спроможності

Вартість FPV-дронів на ринку дуже різна. Усе залежить від їх комплектації, якості компонентів, добросовісності виробників та здатності замовників "вибивати" кращу ціну.

Кодифікований дрон на радіоуправлінні або з донаведенням за прозорою процедурою можна придбати за 15-20 тис. грн. Водночас середня ціна дрона з оптоволокном у каталозі Brave1 становить 40 тис. грн.

● Ціна в кожному окремому випадку може бути різна. Від якості менеджменту залежатиме, чи приведе трикратне збільшення обсягу державних закупівель до зменшення цін завдяки ефекту масштабу або ж навпаки – спричинить зростання вартості через ажіотажний попит та хаотичні закупівлі.

За приблизними підрахунками ЕП, залежно від вартості та видів FPV-дронів на закупівлю 4,5 млн штук може знадобитися понад 100 млрд грн. Де їх шукати?

Перше джерело – бюджет Агенції оборонних закупівель (АОЗ). У 2025 році Міноборони (МО) планувало виділити на FPV-дрони 44 млрд грн. Як розповів ЕП директор департаменту закупівель МО Гліб Канєвський, ця цифра точно буде більша, адже держава шукає способи акумулювати більше грошей у країні на купівлю цих безпілотників.

Певну частину контрактів можуть профінансувати західні партнери. Наприклад, Нідерланди висловили готовність долучитися до контрактування українських виробників дронів.

Друге джерело – бюджет Державної служби спеціального зв’язку. Цей орган у 2025 році розподілятиме 47 млрд грн через проєкт "Армія дронів". Щоправда, мова йде не тільки про FPV, а і про наземні робоплатформи, "бомбери", "розвідники" та далекобійні БПЛА, які значно дорожчі.

Третє джерело – бюджети військових частин. Щомісяця Міноборони напряму виділятиме бригадам по 2,5 млрд грн на місяць (тобто 30 млрд грн за рік) на закупівлю БПЛА. Ще до 10 млрд грн військові частини отримають від переказу 10% від ПДФО військовослужбовців.

Також закупівлі бригад на мільярди гривень фінансують благодійні фонди та міські ради. Тобто військові напряму отримають загалом понад 40 млрд грн на закупівлі, більшість з яких витратять на українські FPV-дрони та китайські безпілотники Mavic.

Четверте джерело – проєкт "Лінія дронів". Він передбачає додаткове фінансування для чотирьох провідних БПЛА-підрозділів. Уже було виділено 4,6 млрд грн на дрони та супутнє обладнання, необхідне операторам для роботи. Проєкт може бути масштабований протягом року.

● Тобто загалом держава здатна акумулювати понад 140 млрд грн, які можуть бути використані для закупівлі дронів.

"Контрактування триватиме невпинно весь рік. Агенція укладатиме багато угод на початку року, бо до неї доведений великий фінансовий ресурс. Військові частини будуть підключатися протягом року, бо вони отримують гроші щомісяця. Частина з 4,5 мільйона дронів уже законтрактована, у тому числі за минулорічними перехідними контрактами", – сказав Канєвський.

Фактично держава хоче збільшити закупівлі дронів майже в три рази. Тож виникає питання, чи спроможні вітчизняні виробники виробити таку кількість БПЛА.

З цим проблем не має бути. За даними джерел ЕП, в Україні є щонайменше три великі компанії, здатні робити понад 100 тис. FPV-дронів на місяць. Це не враховуючи десятки середніх та сотні маленьких виробників.

У 2024 році ОПК виготовив 2,2 млн FPV-дронів. Водночас в асоціації "Технологічні сили України" (ТСУ), яка об’єднує найбільших виробників безпілотних систем, нарікали на недозавантаженість 63% спроможностей заводів. За її даними, у 2024 році компанії не виробили 1,6 млн FPV-дронів через відсутність замовлень.

Якщо скласти 2,2 млн вироблених та 1,6 млн не вироблених, то вийде спроможність 3,8 млн FPV-дронів лише у 2024 році. Ця спроможність зростатиме з отриманнями нових великих контрактів у 2025 році.

"Самі лише плани державного замовника законтрактувати 4,5 мільйона дронів є сигналом виробникам для розгортання виробництва та нових інвестицій. Водночас треба бути обережним, щоб не виникла ситуація, коли компанії інвестують у нові спроможності, а контрактів майже не отримують, як це було у 2024 році.

Виробникам також важливо розуміти, який орган їх контрактуватиме в найближчій перспективі, бо зараз закупівлі відбуваються доволі непередбачувано", – сказала ЕП директорка ТСУ Катерина Михалко.

За словами Канєвського, остаточна цифра в плані закупівель може змінитися протягом року. Це зокрема залежатиме від інтенсивності атак ворога та актуальності технології FPV-дронів на фронті. Наразі контрактація йде за визначеним на початку року графіком.

Викликом для держави може стати визначення спроможності кожної компанії під час укладання контрактів. В оборонній галузі не раз траплялися випадки, коли профільні органи та виробники видавали бажане за дійсне під час визначення спроможностей заводів поставити велику кількість продукції. Це закінчувалося штрафами та недопостачанням зброї на фронт.

Окреме питання – доцільність закупівлі 4,5 млн дронів, адже спроможність армії ефективно використати таку кількість ударних безпілотників може бути обмежена. Серед проблем – пропускна здатність навчальних центрів, нестача операторів, відсутність інфраструктури або дронів "Мавік", які використовують у парі з FPV-дроном.

Якою була дискусія щодо цього на Ставці – невідомо, але, імовірно, військове керівництво знає що робить.

Якість важлива

У 2024 році різке зростання державного замовлення FPV-дронів супроводжувалося проблемами з якістю дронів та їх актуальністю в бою. Ситуація з постачаннями досі неоднорідна.

Один з командирів підрозділу в бригаді Нацгвардії розповів ЕП, що на початку 2024 року були відчутні проблеми з БПЛА, які поставляла держава. Зараз "Армія дронів" налагодила систему визначення ефективності безпілотників та покриває 80% потреб підрозділу. Самі дрони стали набагато кращими.

Водночас командир 3-ї окремої штурмової бригади Андрій Білецький зазначив, що поки державне замовлення доходить до фронту, воно втрачає актуальність. Через це безпілотники часто потрібно переробляти власноруч.

Щоб разом з кількістю дронів не масштабувати хронічні проблеми закупівель, держава планує запровадити кілька змін.

Перша – децентралізувати закупівлі дронів і дозволити бригадам купувати необхідну техніку напряму. Це пришвидшить її постачання і дозволить купувати саме ті дрони, які потрібні кожному підрозділу.

Експеримент із суттєвим розширенням бюджетів військових частин почався наприкінці 2023 року, коли уряд дозволив їм витрачати на закупівлі 10% від податків, що сплачують військові. Слабким місцем цієї ідеї виявилася відсутність у частинах досвідчених закупівельників, які не могли проконтролювати витрату такої кількості грошей.

З того часу багато військових частин встигли набути досвід та підвищити кваліфікацію своїх закупівельників. Це стало можливим зокрема завдяки "Проєкту 100", що фінансувався Міноборони та Великою Британією.

У грудні 2024 року президент Володимир Зеленський наказав збільшити пряме фінансування бригад, а міністр оборони Рустем Умєров запровадив посаду уповноваженого із закупівель у військових частинах.

Друга зміна – активніше використовувати інструмент внесення коректив у замовлення протягом його виконання, щоб на фронт потрапляли лише технологічно актуальні дрони.

"Вимоги до виробника будуть посилюватися. У першу чергу – щодо адаптивності та гнучкості. Якщо ми укладаємо контракт на мільйон дронів протягом року, а технології змінюються кожні три місяці, то виробник має бути спроможний змінити характеристики без збільшення ціни. Така практика в нас уже була і це відбуватиметься частіше. Усі наслухалися історій, коли купують партію дронів, а потім їх військові переробляють", – сказав Канєвський.

Також Міноборони для покращення контролю якості продукції готується скасувати інститут військових представників (так звані приймання). За словами Умєрова, це пришвидшить процес перевірок і приведе контроль якості до стандартів НАТО.

Третя – зміняться підходи до закупівель. За словами кількох співрозмовників ЕП серед виробників дронів, у 2024 році АОЗ мала проблеми з контрактуванням FPV-дронів. Уповноважені особи часто змінювалися, а процедура відбувалася повільно і непрозоро.

Одна з майбутніх реформ нового керівника АОЗ Арсена Жумаділова – впровадження системи Dot-Chain Defence для закупівель дронів. Працюватиме вона так: військовий з підрозділу заходить на сайт, обирає в каталозі FPV-дрони та погоджує замовлення з командиром.

● Для закупівлі дронів кожна бригада матиме свій бюджет, який виділятиме АОЗ. Частина коштів – гарантована, інша – залежить від ефективності підрозділу. Самі дрони в каталозі будуть категоризовані, мати відгуки та ціну – як на маркетплейсі.

Після формування замовлення командир відправляє запит в АОЗ. Система збирає річні та місячні замовлення з бригад, а агенція на їх основі робить велике замовлення виробникам.

Таким чином підрозділ без посередників обиратиме, які дрони йому постачатиме агенція, а виробник бачитиме потребу на свою продукцію в реальному часі, тож зможе їх швидко виробити та доставити в підрозділ.

В агенції ЕП повідомили, що функціонал системи із збору річного замовлення вже готовий, а відповідну постанову Кабміну погоджує Міноборони.

"Система, яку робить Жумаділов, може знизити середню закупівельну ціну на 50%. У результаті на той самий бюджет вийде значно більше дронів. Зараз у деяких компаній, які працюють з АОЗ, ціна майже вдвічі вища за нашу за аналогічний виріб або навіть простіший за характеристиками. На конкурентних закупівлях вони або знизили б ціну, або зникли б", – сказав ЕП Олексій Бабенко, директор компанії Vyriy drone, одного з найбільших в Україні виробників FPV-дронів.

Ще один спосіб підвищити прозорість – перевести частину закупівель FPV-дронів у закритий модуль Prozorro. За даними "Наших грошей", на першому такому тендері Держспецзв’язку зміг зменшити закупівельну ціну дронів одразу на 62%. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що держава поставила ціль закуповувати у 2025 році принаймні половину дронів через Prozorro.

На думку Бабенка, якщо будуть успішно впроваджені прозорі та конкурентні процедури, держава цілком здатна поставити армії навіть 6 млн дронів. Якщо, звісно, буде така потреба.

Джерело: epravda.com.ua

Новости портала «Весь Харьков»