Як протидіяти домашньому насильству
В усьому світі визнано, що сім'я є інтегральним показником суспільного розвитку, який відображає моральний стан суспільства і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу. Проте, на сьогоднішній час, в українських родинах стають неопоодинокими випадки вчинення насильницьких дій проти інших членів сім’ї. Такі дії можуть мати різний характер, тобто можуть бути вчинені не тільки фізичні дії, але й дії економічного, психологічного, або сексуального характеру.
З 07 січня 2018 року набув чинності новий Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон), який запровадив нові механізми захисту дітей та жінок від домашнього насильства.
Відповідно до п.3 ст.1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
За вчинення домашнього насильства несе відповідальність:
Подружжя; особи, які проживають (проживали) спільно однією сім’єю; їх родичі; опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, а також, колишнє подружжя, наречені; особи, які мають спільних дітей; батьки або діти одного з подружжя (колишнього подружжя).
Що робити у разі домашнього насильства? Одразу викликати поліцію - 102. Звернутися за безкоштовною правовою допомогою: 0800-213-103 (Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги – цілодобово та безкоштовно у межах України).
За ініціативою поліції або за заявою постражалої особи до кривдника може бути застосовано терміновий заборонний припис, що передбачає: - зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; - заборону на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи; - заборону в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою. За невиконання припису - штраф, громадські роботи або адміністративний арешт. Термін дії припису - до 10 діб. На більш тривалий термін видається обмежувальний припис. Підстава: заява потерпілої особи або її представника, батьків, родичів, органу опіки та піклування. Рішення про застосування обмежувального припису приймає суд. Він передбачає:
- заборону перебувати у в місці спільного проживання (перебування), - усунення перешкод у користування майном потерпілою особою,
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною,
- заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місця відвідування пострждалої особи,
- заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її, спілкуватися з нею;
- заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою. Термін застосування - до шести місяців.
Згідно із ст.24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Де і як можна отримати допомогу?
Цілодобово безкоштовно національна “гаряча лінія” 116-123 Особам, що стали жертвами домашнього насильства, надається безкоштовна юридична допомога (захист, представництво у суді, складання документів). Адреси центрів:www.legalaid.gov.ua/ua/local-centres Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги 0800-213-103.
363 
