Канадська епітафія американському домінуванню

Вчора прем’єр Канади Марк Карні продекламував те, що знали у більшості чатів звичайних соціальних мереж, але боялись визнати західні аналітичні кола та політики — американське лідерство деградувало.

Інтерв’ю Карні я вважаю певним поворотним моментом усвідомлення реальності та стратегічної зміни світу, а також кінцем американської домінації як світового періоду історії.

Карні:

«Ми стояли пліч-о-пліч з американцями впродовж Холодної війни й наступних десятиліть, коли США відігравали домінуючу роль на світовій арені. Нині це домінування — в минулому. […] США почали монетизувати свою гегемонію: вимагаючи плату за доступ до своїх ринків, але й при цьому зменшуючи власний внесок до нашої колективної безпеки».

Я неодноразово у дописах підкреслював, що лідерство формується не тільки з економічних, військових та технологічних речей, а ще й з того, як тебе сприймають інші — чи визнають тебе лідером. Лідерство США та підтримка світової системи після 2СВ не було «американським волонтерством». У рамках неписаних правил американці отримували цілком осяжні та унікальні політико-економічні винагороди.

Трамп — це не випадок, це вдруге свідомий вибір американців та їх внутрішнього прагнення руйнації сучасної системи, яка, на думку американців, стала «давати менше». Це так, давати стала менше, але хіба не з причин захованих в самій американській зовнішній політиці?

Не система стала давати менше, а самі Штати почали деградувати як геополітичний гравець: особливо після Грузії, України (2014), України (2022). І при цьому тепер нова адміністрація вимагає ще більшу плату за зменшені світові функції.

Чи платили б Ви охоронній фірмі додатково, якби знали, що вона:

а) боїться вчиняти по-справжньому контрдії проти порушників (Обама, Байден);

б) готова стати сама цим злочинцем, або легалізовувати злочинні дії злочинців (Трамп).

США в Холодну війну мали багато чого, у тому числі завдяки більш дієвим інституціям. На міжнародному рівні США мали справжнє лідерство й отримували з цього «плату» від інших (Європи у тому числі), бо союзники були більш-менш впевнені, що є лінія за яку американці не дозволять перетнутися радянським комуністам, або іншим порушникам світового балансу.

Але хоч і не завжди приємна, проте прагматична американська зовнішня політика спочатку трансформувалася у святилище «деескалації», а потім взагалі перетворилась у прохідний двір для будь-кого — головне треба приносити «дари» та «наложниць», «наложниць» і «дари».

Але є прислів’я: «руйнувати — не будувати. Можна, зрештою, не збудувати», особливо коли головний лейтмотив будь-якої дії — виключно «дай мені», без жодної емпатії, цінностей чи моральних принципів.

Джерело: https://t.me/resurgammmm/3657

Новости портала «Весь Харьков»