Історичні питання в Польщі стосуються більше стосунків держави з громадянами українського походження, - ексдепутат Сейму Чех

Образ історичних подій, який записаний в польському законодавстві, має небагато спільного з історичною реальністю

Про це сказав польський політик і громадський діяч Мирослав Чех в інтерв'ю програмі "Європейський простір" з Юрієм Фізером на Еспресо.

"Теперішній віцепрем'єр-міністр і міністр оборони Косіняк-Камиш у вересні минулого року заявив, що історичні питання блокуватимуть євроінтеграційний курс України. Дуже швидко завдяки праці і журналістів, і експертів прийшло розуміння, що історичні питання слабо підходять до того, щоб блокувати євроінтеграційний курс України. На жаль, цей урок не був врахований 4 червня", - заявив він.

Чех нагадав, що в цей день у Польщі прийнято "абсолютно скандальний" закон про День пам'яті жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА 1939-1946 років.

"Це і державне свято. Це єдиний випадок, коли траурна подія відзначається державним святом. Воно менше стосується відносин між Україною і Польщею, а більше стосується ставлення польської держави до своїх громадян українського походження, тому що в цьому законі порушено в основному права і рівність перед законом і дискриміновано українську меншину на території польської держави, порушуючи всі міжнародні конвенції, зобов'язання, які Польща взяла на себе у 2004 році, коли стала членом Європейського Союзу", - вважає колишній депутат Сейму.

На його думку, зараз історичні питання більше стосуються відносин держави з польськими громадянами українського походження.

"Тому що цей образ історичних подій, який записаний в цьому законі та і в інших актах польського законодавства, небагато спільного має з історичною реальністю, яка була в 1940-х роках. Насправді це ідеологічна конструкція, яка має на меті підживлювання антиукраїнського стереотипу і будування недружнього підходу поляків до українців, українців до поляків", - зазначив Чех.

Він додав, що завдяки нормальній просвітницькій роботі і вказуванню, що сталося насправді, цей момент вдасться якось залагодити.

"І ми прийдемо до якогось спільного знаменника, який вже зрештою був в польсько-українських відносинах завдяки діяльності Папи Івана Павла II, Римо-католицької церкви Польщі, Української греко-католицької церкви, всіх президентів Польщі, які діяли на користь порозуміння між поляками і українцями, примирення між нашими народами згідно з формулою "Прощаємо і просимо прощення". На жаль, ця формула після 2015 року стала історичним явищем, а не визначальним курсом", - підсумував політик.

● У квітні на Тернопільщині на старому цвинтарі колишнього села Пужники розпочали процес ексгумації тіл. Про результати робіт і самі роботи комунікували на рівні міністрів культури України та Польщі. Згодом повідомлялося, що дослідники знайшли останки 42 людей. Їх обіцяли перепоховати. Це планують зробити восени.

● У серпні у Львові на території колишнього цвинтаря на Збоїщах у межах двосторонньої співпраці почала працювати українсько-польська експедиція з ексгумації останків солдатів Війська Польського. 14 серпня там виявили поховальну яму із загиблими солдатами.

● Посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв'ю Еспресо заявив, що під час Волинської трагедії були вбиті десятки тисяч українців, які загинули на Волині й Галичині, тому для України також важливо повертати собі історичну пам'ять, вшановуючи тих, хто там загинув, не виправдовуючи злочини, вчинені проти поляків.

Джерело: espreso.tv

Новости портала «Весь Харьков»