Трамп, здається, засвоїв урок, який болісно здобули всі його попередники у 21-му столітті

Неможливо перезавантажити відносини США з путіним. Шлях Трампа від ідеалізації російського лідера до лайки в його сторону став мелодрамою персоналізованої геополітики, аналізує Stephen Collinson, журналіст CNN (https://edition.cnn.com/2025/07/11/politics/trump-putin-russia-ukraine-analysis)

Епіфанія президента відкриває нові можливості для України, критиків путіна та союзників Америки. Але вона також несе ризики — насамперед випробування волі між альфа-самцями Трампом і путіним, які контролюють два найбільші ядерні арсенали.

Трамп завжди намагається підвищувати ставки з друзями та ворогами за допомогою риторики та тарифів. Але тепер він стикається з безжальним супротивником, який підвищує ставки не балачками, а людськими життями. Така натура Трампа ставить справедливе питання: як довго триватиме його ворожість до колишнього приятеля в кремлі?

Трамп, здається, досяг точки неповернення. Він перейшов від звинувачення жертви війни — України — до обвинувачення агресора — росії — в продовженні війни. Питання в тому, як це змінить політику США щодо війни та росії?

Ніхто не докладав більших зусиль, ніж Трамп, щоб переконати путіна припинити війну. Він роками вихваляв російського лідера, але той відкидав усі щедрі пропозиції США щодо припинення вогню.

З західного погляду путін міг би отримати хорошу мирну угоду, яка б нагородила його агресію, закріпила територіальні здобутки та назавжди заблокувала шлях України до НАТО. Але нав’язувати західну логіку розрахункам путіна завжди було помилкою.

путін чітко дав зрозуміти, що бачить війну як виправлення історичної несправедливості. Він говорить про "корінні причини" війни, які включають саме існування демократичного уряду в Києві. З цієї перспективи путін ніколи не мав наміру закінчувати війну, а розрахунки Трампа, що його можна переконати "угодою" були помилковими.

Розчарування Трампа в путіні цього разу здається щирим. Але якщо президент дійшов висновку, що не може вмовити путіна на мирні переговори, чи готовий він примусити його до них?

Такий тиск може включати збільшення постачань американської зброї та боєприпасів Україні. Білий дім також міг би підтримати двопартійний законопроєкт про запровадження жорстких санкцій проти росії. Якщо Вашингтон дійсно відданий цьому, це може вдарити по переконанню путіна, що він може “пережити” Захід і врешті виграти війну.

Іноді Трамп здавався, ніби розглядає війну в Україні як непотрібну перешкоду для кращих відносин між США та росією. Деякі припускали, що якщо його надії на мирну угоду проваляться, він просто відокремить війну та спробує мати справу з росією з інших питань.

Чи думає тепер путін, що зайшов надто далеко і потребує повернути Трампа на свій бік давши американському президенту символічну "перемогу"? Одне, за чим варто стежити, — чи змінить відмова путіна припиняти вогонь підхід Трампа до дипломатії загалом.

Геополітичний фон також змінився. Удари по Ірану стали демонстрацією американської військової могутності. Трамп чітко утвердився як найпотужніший лідер світу, чиї кроки викликають шокові хвилі по всьому світу. Чи може це змінити динаміку між ним і путіним? Чи Трамп тепер бачить російського президента як лідера нижчої сили?

Немає доказів, що Трамп хоче протистояння з путіним. Натомість нічого не вказує, що і путін хоче протистояння з Трампом. Водночас російський лідер раніше часто брязкав ядерною зброєю, щоб налякати західні суспільства. Часто висловлюваний Трампом жах щодо катастрофічних наслідків ядерного конфлікту означає, що це карта, яку путін може розіграти, якщо напруга між ними загостриться.

Зрештою, Трамп може все ж повернутися до стратегічного припущення, яке довго переслідувало політику США щодо України.

Факт у тому, що Україна, яка не є членом НАТО, буде вразливою до військового домінування росії незалежно від того, що ми робимо

Це не одна зі скептичних цитат Трампа. Це слова його “заклятого ворога” Обами в інтерв’ю The Atlantic 2016 року.

Джерело: https://t.me/in_factum/36026

Новости портала «Весь Харьков»