Весела історія московії після того як вона у 1721 році стала росією у короткому викладенні

Французька гравюра зі сценою вбивства Павла I

Після смерті Петра І номінально імперією керувала його дружина Катерина І, але фактично, в результаті таємного перевороту до влади прийшов колишній фаворит Петра князь Меньшиков с коїм Петро «жив бляж&м образом», як відкрито казали при дворі.

Після смерті Катерини І Меншиков підкорив собі нового спадкоємця престолу малолітнього Петра ІІ і продовжував правити, але за кілька місяців Долгорукі здійснили палацовий переворот, усунули Меньшикова й підкорили собі Петра ІІ.

За правління Долгоруких почалося знищення всього того, що набудував Петро І, а столицю імперії перенесли до москви.

На жаль, для Догоруких, той помер від віспи під час підготовки до коронації. На престол сіла племінниця Петра І Анна Іванівна, за умови того, що вона віддасть владу Верховній Таємній раді й перетвориться на зіц-імператрицю. Вона погодилася і таким чином росією почала правити купка тодішніх «олігархів». Але через кілька місяців Анна Іванівна здійснила переворот, розірвавши підписані нею ж місяць тому «кондиції».

Ця взагалі державними справами не займалася - країною керував її фаворит Бірон. Проте, про Долгоруких вона не забула, як і про інших «опозиціонерів», закатувавши десятки людей у спеціпльно створеній для цього Таємній канцелярії. В народі отримала прізвисько «Кривава».

Після смерті Анни Іванівни (її отруїв Бірон просто за обідом) на престол вступив 1-річний Іван VI Антонови під регенством Бірона. Так стався черговий переворот.

Але радів Бірон недовго, бо за допомоги роти гвардійців Преображенського полку державний переворот здійснила Елизвета Петрівна. Малюка-імператора відправили у шлісельбурзьку фортецю, де він і провів усе своє недовге життя.

Після смерті Єлизавети, її племінник за батьком Петро ІІІ теж правив недовго: його було убито гвардійцями (виделкою в шию!) під час перевороту, організованого його дружиною-німкенею, яка відома, як Катерина ІІ.

Незабаром після коронації Катерина наказала зарізати колишнього імператора 23-річного Івана VI, який скнів у кам`яному мішку Шлісельбурької фортеці.

Син Катерини ІІ Павло І теж правив недовго. Через 5 років царствування його придушили шарфом і до смерті забили табакеркою власні охоронці з числа гвардійських офіцерів за те, що приєднався до Континентальної блокади Англії, яка (блокада) заважала продавати поміщикам до цієї країни зерно, пеньку та дьоготь.

Одразу виник милий жарт, що «Павло I помер від апоплексичного удару табакеркою у скроню».

На престол вступив син Павла І - Олександр І, котрий був у курсі змови проти батька. Цей батьковбивця помер «власною смертю» - раптово від гнійного менінгіту.

Його син Микола І ганебно продув Кримську війну й наказав лейб-медику дати йому отрути, аби не відповідати за поразку.

Син Миколи І - Олександр ІІ продав США Аляску, скасував кріпацтво і... загинув у результаті терористичного акту, організованою партією «Народна воля». Причому таємна поліція знала і про підготовку замаху, і про те, коли і як він відбудеться.

Його син Олександр ІІІ був єдиним російським царем, який не вів жодної війни. Він помер в результаті хвороби, причиною якої була залізнична катастрофа, яку організували терористи. Причому таємна поліція знала і про підготовку замаху, і про коли і як він відбудеться.

Про долю Миколи ІІ та всього його сімейства ви знаєте.

Ну, а далі... Після Жовтневого перевороту Сталін спочатку ізолював і добив Лєніна (той в останні місяці зовсім збожеволів, ховався попід ліжками й ссявся просто у штани), потім вигнав з росії Троцького, якого пізніше жахнули льодорубом по тім`ячку за наказом «Отця народів».

Але й Сталін помер через змову найближчих соратників, які саботували надання йому медичної допомоги. Потім Хрущов здійснив державний переворот за допомогою Жукова, коли більшість Політбюро постановило зільнити його з посади Генсека.

Потім Брєжнєв з групою товарищів в результаті змови скинули з посади Хрущова. Брєжнєв помер начебто своєю смертю, як і Черненко, а от щодо смерті Андропова є багато питань.(І слава Богу).

Про те, як закінчив своє правління Горбачов, усім відомо. Так само, як і про знамениту фразу «Я устал, я ухожу» Єльцина.

Такі ось історичні традиції кремля, панове. Так що доля чергового тамтешнього сидельця проглядається доволі добре...

(©Павло Бондаренко)

Джерело: https://www.facebook.com/moskovetz.nat

Новости портала «Весь Харьков»