У 1253 році Русь зробила крок, якого не змогла повторити жодна інша українська держава протягом наступних століть

Папа Римський Інокентій IV надіслав корону князю Данилу Романовичу — правителю Галицько-Волинської держави.

Це був не жест ввічливості і не церковний подарунок.

Це було офіційне міжнародне визнання: Данило визнавався королем Русі (Rex Russiae), а його держава — повноправним суб’єктом європейської політики.

На той час це означало дуже багато. Європа перебувала між хрестовими походами, монгольською навалою та боротьбою за сфери впливу. І серед цього хаосу Русь заявляла про себе не як уламок, а як держава з королем, рівним іншим монархам.

● Що це була за корона?

Точний вигляд корони нам невідомий. Але історики сходяться на думці:

це була реальна матеріальна корона, а не лише символічний титул.

Коронація відбулася у Дорогочині (нині Польща), на прикордонні католицького й православного світів. Данило прийняв корону, але не зрікся православ’я — рідкісний і принциповий крок, який показував: це був політичний союз, а не духовна капітуляція.

● Де корона зберігалася?

Після смерті Данила корона опинилася в Перемишлі, у кафедральному соборі. Там її зберігали як реліквію державності, символ королівського статусу Русі.

Про неї згадують у церковних описах, інвентарях і хроніках. Вона не була міфом — вона існувала фізично.

І так тривало століттями.

Аж до 1915 року.

● Момент зникнення

Перша світова війна.

Перемишль — стратегічна фортеця — потрапляє під контроль російських військ. Саме в цей час корона зникає.

російська сторона заявляла, що реліквію вивезли до Санкт-Петербурга «для збереження». Але після цього:

• немає жодного музейного запису,

• жодного фото,

• жодної публічної експозиції,

• жодного підтвердження, що вона досі існує.

Корона розчинилася в історії.