У Польщі ввели День пам’яті жертв «геноциду, вчиненого ОУН і УПА». МЗС України це критикує

Міністерство закордонних справ України розцінює рішення Сейму Республіки Польща щодо встановлення 11 липня Дня пам’яті жертв так званого “геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки” як таке, що йде врозріз із духом добросусідських відносин між Україною і Польщею.

Такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють наші країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу, яка діє за участю міністерств культури та інститутів національної памʼяті двох країн.

Україна послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії. Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки.

Закликаємо польську сторону утриматися від кроків, які можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах та підірвати досягнення, здобуті конструктивним діалогом і співпрацею між Україною і Польщею.

Попри упередженість і політичний контекст ухвали Сейму Республіки Польща, продовжуємо йти шляхом проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України та Польщі відповідно. Вже маємо на цьому шляху практичні результати, які повинні мати розвиток і в майбутньому.

Вкотре нагадуємо, що не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям - серед поляків. Ворог у нас спільний - росія.

Заради спільної сили, свободи та безпеки наших двох дружніх країн, маємо спільно вирішувати проблемні питання, а не загострювати їх.

---------------

Але поляки згадують тільки про Волинь !!!

Поляки розраховували на обіцяний гітлером подарунок - територію України до Дніпра та Чорного моря.

26 січня 1934 року в Берліні з ініціативи Адольфа Гітлера та Юзефа Пілсудського міністром іноземних справ Німеччини Костянтином фон Нейратом і послом Польщі Юзефом Ліпським був підписаний таємний пакт Гітлера – Пілсудського між фашистською Німеччиною та Другою Польською Республікою (пол. Deklaracja między Polską a Niemcami o niestosowaniu przemocy).

Обидві країни зобов'язалися вирішити свої проблеми шляхом двосторонніх переговорів і відмовитися від збройних конфліктів на 10 років. Угода фактично нормалізувала відносини між Польщею та Німеччиною, які були напружені через прикордонні суперечки, що виникли через територіальне врегулювання за Версальським договором. Німеччина фактично визнала кордони Польщі та зробила кроки, щоб покласти край економічно руйнівній митній війні між двома країнами, яка мала місце протягом попереднього десятиліття.

12 травня 1935 року у Варшаві помер фактичний диктатор Другої Польської Республіки 67-річний Юзеф Клеменс Гіньятович-Кошьчєха-Пілсудський. Звістка про смерть польського вождя викликала велике хвилювання в Німеччині. Адольф Гітлер оголосив у Рейху всенародний траур. Рейхсмаршал Герман Герінг йшов за тілом диктатора Польщі у першому ряду. Усі найбільші німецькі газети вийшли зі співчуттями на перших сторінках. Völkischer Beobachter писала: «Нова Німеччина схиляє свої прапори і штандарти перед труною цього великого державного діяча, який першим мав відкриту довіру і повний союз з націонал-соціалістичним Рейхом».

Демонструючи всесильність у питаннях встановлення кордонів і долі народів, нацисти 2 листопада 1938 р. під час засідання так званого Віденського арбітражу частково задовольнили претензії Будапешта, передавши Угорщині південні регіони Закарпаття із найбільшими містами Ужгородом, Мукачевим, Береговим і стратегічною залізницею.

Радник німецького посольства у Варшаві запевнив поляків, що Німеччина не має наміру перетворювати Карпатську Україну на зародок майбутньої української державності.

Ріббентроп провокаційно запитав, чи не відмовилася Варшава від амбітних планів покійного маршала Пілсудського підкорити собі Україну, на що отримав відповідь:

"Польські війська були у самому Києві і ці прагнення усе ще живі й сьогодні".

Також Ю.Бек отримав запевнення від німецьких урядовців, що Німеччина готова віддати Польщі територію України до Дніпра та Чорного моря.

Втім, поляки у прагненні позбутися "української небезпеки", не врахували того, що самі були одною з цілей нацистів.

Німецька політика кардинально змінилася наприкінці 1938 року. У жовтні 1938-го міністр закордонних справ Німеччини Йоахім Ріббентроп представив Польщі пропозицію поновити угоду в обмін на дозвіл вільного міста Данциг бути анексованим Німеччиною та будівництво екстериторіальної автомагістралі та залізниці через «Польський коридор», при цьому Німеччина визнає післявоєнні кордони Польщі. Оскільки Польща відмовилася, Гітлер в односторонньому порядку денонсував угоду 28 квітня 1939 року під час звернення до Рейхстагу, тоді як Німеччина відновила свої територіальні претензії до Польщі.

На світлинах:

– ініціатори Німецько-Польського пакту Юзеф Клеменс Пілсудський та Адольф Гітлер;

– посол Німеччини Ганс-Адольф фон Мольтке, президент Польщі Юзеф Пілсудський, німецький міністр народної освіти і пропаганди Йозеф Геббельс і міністр закордонних справ Польщі Йозеф Бек зустрілися у Варшаві 15 червня 1934 року, через п'ять місяців після підписання пакту про ненапад;

– похорон Юзефа Пілсудського 18 травня 1935 року у присутності Гітлера – його друга та соратника по диктатурі.

У Польщі ввели День пам’яті жертв «геноциду, вчиненого ОУН і УПА». МЗС України це критикує