Виставка «Фіолетовий кипарис. Повернення» представляє роботи художників Криму 1980-2000 рр. з приватного зібрання харків’янина В.І. Харибіна. Близько 40 картин, що сюжетно-тематично пов'язано з кримською тематикою, належать художникам, які заявили про себе у 1980-ті роки не тільки пейзажами, а й роботами соціального, часом драматичного, змісту. Вони доповнюють і розширюють уявлення глядача про живопис кримських майстрів, їх персоналії, маловідомі широкій глядацькій аудиторії. Саме на цьому часовому відрізку акцентує увагу колекціонер, хоча тематично виставка, створена, згідно з авторським баченням, з робіт художників, які живуть і працюють в Криму або приїжджали на пленери, хронологічно охоплює майже 70 років – найраніші роботи датовано 1931 роком, останнє придбання – 2015. Головний смисловий і сюжетно-тематичний акцент – роботи художників 1980-х, що порушують традиційне сприйняття Криму як «образу краси». Це пласт в чомусь невідомого широкому глядачеві мистецтва з соціальним, часом драматичним, підтекстом. 1980-і, «доперебудовчі» роки, відбили у творчості кримських художників зріючі зміни в суспільстві, що торкнулися насамперед самих майстрів – не так широковідомих, на відміну від визнаних корифеїв з хрестоматійно відпрацьованою манерою письма, впізнаваною палітрою. Швидше за все, ці роботи можна назвати написаними «для себе», які було поціновано колекціонером як дійсно щось нове і незвичайне, з відчуттям творчої свободи, незаангажованості, свого авторського бачення. Друга складова частина зібрання його сюжетно-тематичне наповнення – своєрідна краса Криму, його неповторна аура. Її передано не тільки корінними кримчанами, а й художниками, котрі приїжджали сюди на пленери. Це не тільки романтичні картини морського узбережжя, а й особливий колорит кримськотатарських селищ, чиї будинки є невід'ємною частиною гірських пейзажів, продовженням їх рельєфу. Безумовно, море є найбільш популярним втіленням кримського пейзажу, стихією, де художник може втілити будь-який емоційний стан. Корінні кримчани, які живуть там постійно (серед них – уродженці Керчі, Ялти, Севастополя, Сімферополя), не тільки пишуть навколишні краєвиди, а й намагаються знайти різні стильові варіанти втілення пейзажу. Серед них можна бачити ремінісценції творчості китайських майстрів в жанрі «гори-води», відгомін японської гравюри, вдумливо і зі смаком інтерпретовані художниками. Прикметною рисою цього своєрідного «Кримського альбому» В.І. Харибіна є не тільки жанровий (пейзаж, натюрморт, соціально-філософська притча), але і й авторський підбір картин. Є особливо улюблені колекціонером художники, чиї роботи обчислюються десятками або кількома, є одиничні роботи, які зафіксували «ім'я в колекції». Але до кожної картини у Віктора Харибіна своє трепетне, захоплене ставлення, адже він підбирав ці роботи співзвучно своєму внутрішньому баченню, інтуїції, художнього смаку. Ольга Денисенко, мистецтвознавець, зав. відділом