Інструкторка Нацгвардії про підготовку «Гвардії наступу»

Наталія – інструкторка з бойової підготовки бригади «Спартан» Національної гвардії України. До військової служби займалась спортивною стрільбою, брала участь у різноманітних змаганнях, зокрема, це були стрільби з нестабільних положень без опори та за обмеженого часу. Наразі нацгвардійка забезпечує ефективну підготовку військовослужбовців бригади до виконання бойових завдань.

«Так склалися обставини в країні, що довелося трохи перекваліфікуватися. Службу в Нацгвардії я проходжу трошки понад місяць, працюємо безпосередньо з гвинтівками які є у хлопців, тобто це 308-й калібр, це штатна снайперська гвинтівка СГД, а також високоточні напівавтоматичні гвинтівки українського виробництва. Мій робочий інструмент – це гвинтівка 308-го калібру безпосередньо», – зауважила Наталія.

Нацгвардійка постійно підтримує високий професійний рівень особистої підготовленості та військової майстерності, вивчає тактику ведення сучасного бою, тактику передових армій світу, впроваджує їх в навчальний процес.

«Так виявилось, що мої знання і мій стрілецький досвід дозволили працювати вже безпосередньо одразу, без проходження додаткових курсів, але якщо буде така можливість ще чогось навчитися, то я із задоволенням піду навчатися, тому що знань багато не буває».

В умовах повномасштабного вторгнення, в рамках вогневої підготовки, задача інструктора за короткий термін наростити бойові спроможності підрозділів. Війна породжує нові виклики – кожному військовослужбовцю треба вміти досконально володіти зброєю.

«Навчаємо насамперед безпечному поводженню зі зброєю і навчаємо стрільбі на різних дистанціях до 1200 метрів. Основам влучного пострілу – це правильне положення, вкладка, правильний контроль та обробка спуску, утримання прицілу на мішені. Це те з чого ми починаємо».

На виконання вправи стрільб відводиться декілька хвилин, які включають в себе заняття позиції, заряджання зброї, прицілювання, ведення вогню і відхід або зміна позиції. Наталія зауважує, що навчає і штатних стрільців, і снайперів спецпризначення, і марксменів, які працюють на відстані від 400 до 800 метрів. Найважливіше, на її думку, у вогневій підготовці – це напрацювати автоматизм.

«Хлопці швидко вчаться, буквально з перших днів вкладаються, дуже уважно слухають, все розуміють, відпрацьовують. Відстані достатні, часу достатньо, проте всі люди різні, хтось швидко схоплює, комусь треба трошки більше часу — це абсолютно нормально. Хотілося б, щоб хлопці приїздили частіше, тому що тренування мають бути регулярними, чим регулярніше ми тренуємось, тим краще звісно результат буде, а так взагалі з чогось треба починати. Ми працюємо та передаємо усі свої знання особовому складу, аби вони результативно та без втрат наблизили перемогу української армії над окупантами».

Джерело: Відділення інформації та комунікації Східного ТУ НГУ