31 серпня 1989 року відійшов у вічність Степан Кожум’яка — український інженер-мостобудівник, мовознавець, публіцист і правозахисник

● Провів понад 22 роки у радянських таборах і на засланні, але залишився незламним.
● Після повернення будував дороги й мости, що служать людям і сьогодні.
● Боровся проти русифікації, домагався повернення літери «ґ» в українську абетку, поширював Загальну декларацію прав людини, працю Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», поезію Василя Симоненка.
● Ініціював встановлення пам’ятників Шевченкові та започаткував щорічні березневі вшанування Кобзаря.
Його слова:
"Зрозумійте мене: не можу існувати без корисної для всіх, для свого народу праці…"
Степан Кожум’яка — приклад людини, яка зводила мости не лише з бетону, а й духовні мости гідності та любові до України.
Пам’ятаємо. Поширюймо.
Джерело: t.me/sprotyv_official



