Чому москва не розуміє Київ?

Історія відносин між Києвом і москвою – це не лише історія геополітичної боротьби, а й боротьби за ідентичність, історичну правду та право на спадщину. москва не лише намагалась привласнити ім’я, культуру й авторитет Русі — вона послідовно знищувала саму можливість ідентифікації Києва як окремого цивілізаційного центру. Це проявлялось у воєнному тиску, релігійній асиміляції, фальсифікації історії та, найвідчутніше, в лінгвістичній експансії.

Одним із найяскравіших доказів відсутності спадкоємності між Києвом і москвою є мовний бар’єр, який існував між українською (руською) традицією та московським діалектом аж до XVII століття. Цей бар'єр був не лише технічним, а й концептуальним: мови формувались у принципово різних цивілізаційних просторах — європейському і тюрко-ординському. москва буквально не розуміла Київ — і в мовному, і в культурному сенсі.

Русь: слов’янська європейська тяглість

Русь (IX–XIII ст.) була інтегрована в європейський політико-культурний простір. Її мова – давньоруська – зазнала впливів латини, грецької, церковнослов’янської та західнослов’янських мов. Вона стала основою староукраїнської та старобілоруської мов, відзначалася багатою правовою та релігійною термінологією.

Європейські запозичення: Лексика включала терміни на кшталт “шляхта”, “грамота”, “король”, “право” – що зближувало її з правовими системами Центральної Європи.

Руська правда — правовий кодекс, споріднений із західноєвропейським звичаєвим правом.

Мовна тяглість: Мовна еволюція в регіоні призвела до формування української та білоруської мов, що зберегли давньоруську фонологію та лексику.

московія: інша цивілізація

москва з’явилася як колоніальний проект Золотої Орди та прийняла мовну та культурну модель, значно відмінну від київської.

Тюркський пласт: московський діалект ввібрав тюркські слова: казна, боярин, каравул, ярлик, аманат.

Фінно-угорський субстрат: Меря, мурома, весь — неслов’янські племена, на мові яких базувалась фонетика та топоніміка московії.

Граматичні особливості: Фонетичні зміни, притаманні московському говору (напр., "г" → "х"), нехарактерні для української мови.

Переяславська рада 1654 року: Чому потрібен був перекладач?

Історичні джерела свідчать: московські посли не розуміли ані української мови, ані навіть церковної книжної мови Києва.

Документальні джерела: посол Бутурлін користувався перекладачами, оскільки не міг спілкуватися з козацькою старшиною напряму.

Церковна несумісність: Навіть священники скаржились, що московити не розуміли релігійних текстів без "перекладу".

Ідеологічний шок: Після укладення союзу, царський указ наказував "переписати" київські богослужбові книги на московський манер – що вказує на глибокий культурний розрив.

москва не розуміла Київ — бо ніколи ним не була. Історична тяглість Русі — це історія України, а не московської імперії.

Отже, між Києвом і москвою пролягав не лише мовний бар’єр, а й цивілізаційна прірва:

Мовна розбіжність: У XVII столітті між Києвом і москвою був не просто діалектний, а принциповий мовний розрив.

Культурна автономія: Київ мав тісні зв’язки з Європою, в той час як москва формувалась під ординським впливом.

Імперський наратив: росія створила історичний міф про “триєдину Русь”, аби легітимізувати своє право на територію та спадщину.

Лінгвоцид як стратегія: Знищення української мови було ключовим інструментом у боротьбі за монополію на минуле.

☑️ Карти Ортелія та інших картографів XVI століття (Герард Меркатор, Себастьян Мюнстер, Мартін Вальдзеемюллер) послідовно відрізняють Русь (Ruthenia) від московії (Moscovia).

☑️ Назви Ruthenia, Russia Alba, Russia Nigra – це геоісторичні регіони Русі, з центром у Києві, Галичі, Полоцьку, і жодна з них не має центру в москві.

☑️ Українські землі в європейській картографічній традиції не зникають – навпаки, відзначаються як спадкоємці Київської Русі, навіть у складних політичних реаліях XVI століття.

☑️ У поєднанні з хроніками, дипломатичними актами й мандрівними записами ці карти дають візуальне підтвердження тяглості Русі-України в європейській історичній свідомості.

Коріння українства — це основа нашої ідентичності. Не втрачаємо його.

Джерело: https://www.facebook.com/

Автор: Владислав Смірнов

Новости портала «Весь Харьков»