Хто вбив післявоєнний міжнародний порядок — Foreign Policy

«Якщо вірити повідомленням останнього місяця, його «вбив» президент США Дональд Трамп — у Гренландії, виступивши з нічим не спровокованими погрозами на адресу союзника по НАТО.
Однак цей порядок оголошували мертвим і раніше. Хто ж був справжнім вбивцею?
Джордж Буш-молодший, в Іраку, з брехнею про зброю масового знищення? Барак Обама — в Сирії, з «червоною лінією», так і не підкріпленою діями?
У ліберального міжнародного порядку було чимало ворогів, і він вже отримав не один удар.
То чи він остаточно мертвий — чи ж повстане з могили, якщо Трамп відступить від своєї гренландської риторики?», — розмірковує заступник головного редактора Foreign Policy Нік Данфорт.
Він вказує, що багато елементів цього порядку — наприклад, ООН або глобальні конвенції про права людини та запобігання геноциду — виникли після Другої світової війни, але відразу ж були паралізовані початком холодної війни.
Рішучі дії союзників по НАТО у відповідь на геноцид у Косовому «стали одним із перших прикладів того, як задуманий ліберальний міжнародний порядок і захист прав людини дійсно працює».
Однак для критиків на кшталт Ноама Хомського в цьому і полягала проблема.
На їхню думку, військова кампанія НАТО — навіть проти організатора геноциду — була проявом неоімперіалізму США.
Був й інший аргумент: підтримка Вашингтоном незалежності Косова порушувала фундаментальний принцип, згідно з яким міжнародні кордони не повинні змінюватися силою.
«У всякому разі, це був прецедент, на який президент путін із задоволенням посилався два десятиліття по тому, анексуючи український Крим», — пише Данфорт.
Потім були Ірак, Сирія, Грузія та Україна. Якщо в одних випадках США втручалися, демонструючи силу захищати міжнародний світовий порядок і права людини, то в інших випадках обирали повну або часткову бездіяльність.
Американських неоконсерваторів звинувачували в руйнуванні порядку надмірною агресією, лібералів, навпаки, надмірною м’якістю.
«Коли в 2022 році путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, тривога за долю світового порядку досягла нового рівня.
Чотири роки президентства Трампа вже увігнали ліберальних інтернаціоналістів США у відчай.
Тепер же зухвалість російської атаки стала прямою загрозою європейській безпеці та самому принципу суверенітету.
Для тих, хто дійсно переживав за принципи, накопичувальний ефект цих порушень лише робив ситуацію небезпечнішою.
Якщо ліберальний міжнародний порядок завжди був недосконалим і багато в чому утопічним, подальше поглиблення хаосу тільки погіршувало становище», — продовжує він.
На цьому тлі погрози Трампа анексувати Гренландію «буквально згодовували рештки міжнародного порядку в дробарку».
Європейські країни не тільки направили війська до Гренландії для стримування Вашингтона, але й більшість переконаних ліберальних інтернаціоналістів по обидва боки Атлантики вважають це розумним кроком.
«Люди, які колись мріяли про розширення НАТО заради поширення суверенітету і стабільності по всьому світу, тепер сподіваються, що європейська єдність хоча б захистить ці цінності на невеликій його частині.
Поки більш мирний, заснований на правилах і багатосторонності світ здавався можливим і мав підтримку — нехай і лицемірну — найсильнішої держави світу, багато країн бачили стратегічний сенс у русі до цієї мети.
Але в міру того як вмирає навіть мрія, розрахунки держав будуть змінюватися. Заклик прем'єр-міністра Канади Марка Карні до об'єднання середніх держав — відносно ідеалістична відповідь, спрямована на збереження хоча б частини багатостороннього порядку, заснованого на правилах.
Альтернативний, більш цинічний підхід демонструють лідери, які вступають до «Ради миру» Трампа, вважаючи, що зможуть купити захист у президента США.
Але яким би шляхом не йшли держави, всі вони готуються до більш хаотичного, менш демократичного і все більш мілітаризованого світу.
На цьому етапі, навіть якщо вважати, що ліберальний міжнародний порядок поховали передчасно, вибратися з труни йому буде вкрай важко».
Джерело: https://t.me/znua_live/238069



