Келлог не знає радянської приказки про те, що "бьют по морде, а не по паспорту"

Спецпредставник президента США з питань України та рф Кіт Келлог дав інтерв'ю Fox News де сказав наступне:

"Якщо поглянути на ситуацію, то росіяни повністю контролюють Луганську область, але не мають повного контролю над іншими регіонами – Донецькою, Запорізькою та Херсонською.

Виникає питання: як виглядатиме ця ситуація надалі? Якими є реальні територіальні здобутки?

І тут потрібно розрізняти де-факто і де-юре.

Якщо росія фізично окупує територію, вона звідти не піде. Але це не означає, що міжнародна спільнота визнає цю територію частиною росії. Саме такі складні дискусії ще належить провести".

При всій повазі до тризіркового генерала, але переведення дискусії в площину "де - " це:

по-перше, підігрування ворогу,

по-друге, небажання розуміти або щире нерозуміння того що відбувається.

Впевнений, Келлог не знає радянської приказки про те, що "бьют по морде, а не по паспорту".

Думки про те, що "невизнання" є жорстким покаранням тупо само по собі, оскільки ніяк не вирішує ситуацію. Крім того, коли хтось ховається за цю казуїстику він тим самим демонструє власну слабкість. Бо в такому випадку він ховає власну неспроможність вирішити питання, поставити крапку та відновити справедливість.

Розділення на "де-" не працювало і у більш веганські часи, скажімо, у 70-ті роки минулого сторіччя, коли Туреччина захопила північ Кіпру. Ніхто не визнав створення Турецької Республіки Північного Кіпру (ТРПК). Але щорічно приріст її економіки становив, в середньому, 9%, а туристів приїздило по 300 тисяч - стільки ж скільки населення всього ТРПК. Сильно страдають? Каються? Усвідомили хибність окупації?

Одна з мільйона проблем Трампа та його оточення полягає в тому, що як і Баден до речі, він не готовий "вирішувати" питання в сенсі довести їх до завершення. Він, як і попередник, хочуть спокою на свій строк, "а дальше хоть трава не рости". Він перекладає вирішення завдань на майбутні покоління та майбутніх президентів. Він відстрочує невідворотнє.

І цим користується ворог, у якого немає сантиментів, який знає про цю політику і хибу Штатів.

Можна скільки завгодно розповідати про найсильнішу армію світу, але це все немає жодного значення, якщо ти її не використовуєш.

Сила не в словах, а в тому, чи можеш ти їх довести справою.

Джерело: facebook.com

Автор: В. Калниш

Новости портала «Весь Харьков»