Про мотивацію на війні та два збиті в одному бою дрони: історія кулеметника 5-ї Слобожанської бригади НГУ
Нацгвардієць-кулеметник 5-ї Слобожанської бригади НГУ. Позивний «Гулівер» чоловік отримав за свій видатний зріст. Юрій закінчив ПТУ як автослюсар, але не встиг їм попрацювати, бо призвали в армію. І це, як стверджує «Гулівер», назавжди змінило його життя.
нацгвардієць, псевдо «Гулівер»
У 90-х служив строкову у військовій частині 3027, спецпідрозділ «Барс». Це був тодішній аналог Національної гвардії. Тож, можна сказати, що я стояв у витоків НГУ.
Відразу після армії наш співрозмовник пішов працювати у СІЗО, та відслужив там 5 років, Не дивлячись на вислугу років (у пенітенціарній службі зараховують рік служби за півтора – ред.), звільнився, працював комірником, потім 5 років у ливарному цеху на Харківському тракторному заводі.
нацгвардієць, псевдо «Гулівер»
Робота була важка, шкідлива, але платили гарно. У 14-му році пішов добровольцем, але через професійну травму ноги, отриману на заводі, мене записали лише у запас. Сказали, що візьмуть воювати тільки якщо буде повномасштабна війна. Так і сталось…
Далі розповідає, що до 24-го лютого 2022 він жив на Північній Салтівці. Коли російські окупанти почали кидати авіабомби та снаряди на його район, зрозумів, що треба вивозити родину та йти у військкомат.
нацгвардієць, псевдо «Гулівер»
У мене була непогана військова підготовка, тому цього разу взяли без питань. Три нулі за спиною: Балаклія, Куп’янськ, Кремінна. Дехто каже, що Національна гвардія – и прихлєбатєлі при ЗСУ, йде завжди після ЗСУ та лише користуються їх лаврами. Відповідально всім кажу – це неправда! Ми стояли та стоїмо на передовій і воюємо так само, як і ЗСУ. Важко буває, але позиції тримаємо.
Під час одного з боїв Юрій збив дві «пташки» окупантів.
нацгвардієць, псевдо «Гулівер»
У дрона важко влучити, думаю випадково (сміється), але вийшло – з покемона (так називають кулемет Калашнікова – ред.) Дрон впав між нашими та російськими позиціями. Взагалі, найважче – вилізти з шанцю, бо насипають. Якщо виліз – далі легше. А другий дрон ми разом з хлопцями збили, не тільки я стріляв.
Юрій дуже скромно описав той бій, за який та інші, що описані у поданні, його представили до високої державної нагороди. Про бойові досягнення Юрія більш докладно розповідає його командир підполковника «Ізюм».
підполковник НГУ, псевдо «Ізюм»
У середині березня цього року противник намагався провести атаку на наші позиції. А після невдалої танкової атаки – почав закидувати позицію ВОГ – 17. Влучним пострілом Юрій збив ударно-розвідувальний дрон противника. Після падіння він одразу ж вибухнув, не встигнувши скинути гранати. Через декілька хвилин на горизонті Юрій помітив ще один безпілотник ворога. Тож, знешкодив і його. Після падіння летальний апарат залишився майже неушкодженим, а флеш-носій, який був у ньому, надав багато корисної інформації щодо місцезнаходження оператора дрона. За отриманими координатами було наведено артилерію та знищено бліндаж ворога, з якого неодноразово запускалися дрони по наших позиціях.
Юрій розказує про свою мотивацію воювати на передовій та про те, яку роль на полі бою відіграє страх.
нацгвардієць, псевдо «Гулівер»
Звісно, страх присутній, але є речі важливіші за нього. Треба розуміти, для чого ми тут зібралися, ми ж не клуб за інтересами, ми спільну справу робимо. Якщо всі підемо у відмову, то і країни не буде. Треба страх свій ховати. Стоїмо заради майбутнього України! Щоб воно було!
«Гулівер» про родину та плани на «після Перемоги»: каже, після війни повернеться на попередню роботу, де за ним тримають місце, цінують. Також з ностальгією згадує свій електричний ровер, який сам змайстрував, бо мав хобі мандрувати на ньому країною. Про родину розповідає з посмішкою, показує фото у телефоні:
«У мене дружина, є троє дітей. Пишаються мною, треба їм приклад показувати. Не можна боятися, коли Батьківщина у небезпеці, що з них виросте, якщо батько боягуз? Діти мають знати, що не перевелися у нас ще козаки. І окупанти це мають знати. Вони точно що казкові ліліпути – дрібні, злобні істоти без честі та сумління. Дружина невисокого зросту у мене, до речі. Гулівер та Дюймовочка. Таке у нас щастя», – з посмішкою каже Юрій «Гулівер».
Джерело: 5 Слобожанська бригада НГУ.
131 
