Сірий імпорт Казахстану і загальне зростання торгівлі з росією після початку повномасштабного вторгнення в Україну — аналіз ZN.UA

Після агресії рф та запровадження санкцій поставки з Казахстану до росії різко зросли саме за групою “санкційно чутливих” товарів.

Експорт мікросхем та електроніки з Казахстану до рф тільки на початку війни зріс на десятки й сотні мільйонів доларів на рік:

● мікрочипи — з $245 тисяч у 2021 до $18 млн у 2022 році,

● електроніка та мобільні телефони — понад $575 млн за період січень–жовтень 2022 року. За той же час у 2021 — $30–35 млн.

● комп’ютери — приблизно $296 млн у 2022 році (проти лише $127 тисяч у 2021-му).

Аналітичні звіти щодо Центральної Азії фіксують, що Казахстан разом із Киргизстаном, Узбекистаном, Грузією та Вірменією став одним із ключових маршрутів, через які санкційні товари потрапляють до рф, користуючись безмитним режимом Євразійського економічного союзу (ЄАЕС).

Це класичний “паралельний імпорт”: обладнання та електроніку купують у ЄС, США чи Азії, оформлюють на казахські компанії, і потім товари надходять у росію вже як “казахстанський експорт”.

● Дрони та чипи для БпЛА й ракет:

У сфері БпЛА та мікроелектроніки зафіксовано численні конкретні дані, підтверджені журналістськими розслідуваннями.

У 2022 році Казахстан імпортував дронів на майже $5 млн (переважно з Китаю) і водночас експортував дронів у росію на $1,23 млн.

Однак ці цифри явно не охоплюють повний реальний потік — вони відображають лише зафіксовані дрони як товари, але не враховують комплектуючі, мікроелектроніку, запасні частини, схеми транзиту/реекспорту.

Таким чином, ці дані можуть служити як доказ, що Казахстан став хабом для постачання дронів до росії, але не демонструють масштабів схеми “імпорт — реекспорт — рф” повністю.

Імпорт мікрочипів до Казахстану у 2022 році зріс більш ніж удвічі — до понад $75 млн.

Експорт мікрочипів із Казахстану до росії зріс приблизно у 70 разів — з $245 тисяч до $18 млн.

Журналісти-розслідувачі неодноразово демонстрували типову схему: російські бенефіціари реєструють у Казахстані компанії, які закуповують електроніку та дрони в Європі, Китаї та США, а потім доставляють їх у росію, зокрема для потреб ВПК.

Аналітичні звіти оцінюють, що через Центральну Азію (включно з Казахстаном) у росію вже потрапили мікросхеми та комплектувальні для ракет і дронів на мільярди доларів, хоча точний розподіл між країнами регіону визначити складно.

● Нафта й газ: непряма підтримка за рахунок транзиту та кооперації:

У нафтогазовій сфері Казахстан допомагає росії не стільки формальним обходом санкцій, скільки участю у спільних проєктах та використанням транзитної інфраструктури.

Наприклад транзит російського газу через Казахстан до Узбекистану у 2024 році сягнув 5,6 млрд кубометрів.

За підсумками 2025 року заплановано приблизно 7,3 млрд кубометрів, а до 2026 року обсяг хочуть збільшити до 11 млрд кубометрів на рік.

Це дає росії можливість переорієнтувати частину газових потоків з європейського напрямку на центральноазійський ринок, частково пом’якшуючи вплив санкцій на її газовий сектор.

Близько 80 % експорту казахстанської нафти проходить трубопроводом Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) до порту під Новоросійськом; цією ж інфраструктурою користується і росія.

ЄС дозволяє імпорт нафти з третіх країн (зокрема Казахстану), навіть якщо вона транспортується російськими трубами та змішується з російською нафтою, за умови підтвердженого походження.

Це створює теоретичну можливість “розмиття” походження, втім основні схеми досі проходять через Туреччину та Індію.

● Станом на 2025 рік Казахстан залишається одним із центральних хабів, через які росія обходить західні санкції, — передусім у сферах мікроелектроніки, дронів, комплектувальних та широкої номенклатури електроніки.

Порівняно з 2021 роком обсяги постачань зросли у десятки й сотні разів.

Сукупно ці процеси створюють для Москви критично важливий “санкційний буфер”, дозволяючи компенсувати частину втрат доступу до світових ринків та технологій.

Джерело: https://t.me/znua_live/229110

Новости портала «Весь Харьков»