Трамп ризикує "засліпити" себе, політизуючи розвіддані про Іран — The Washington Post

Швидкі твердження Дональда Трампа про те, що американські авіаудари знищили ядерну програму Ірану, могло бути типовою для нього, зробленою для камер заявою про перемогу, але зараз вони видаються, як мінімум, передчасними.

Гірше за те, що він випередив факти, є те, як президент відреагував на перші оцінки цих фактів. Коли в новинах з'явилася інформація, що попередня оцінка Агентства оборонної розвідки суперечить деяким твердженням Трампа, його реакція зробила цей тиждень ще одним тижнем, в якому очільник Білого дому політизував збір розвідданих.

Не беручи до уваги питання про фактичний збиток, який США завдали ядерній програмі Ірану, президент ризикує "засліпити" країну і себе, оскільки заохочує розвідспільноту до оголошення висновків, які йому подобаються, а не тих, що відображають реальність.

Вибіркова інформація про зброю масового знищення призвела до того, що Сполучені Штати вторглися в Ірак у 2003 році на підставі помилкових припущень. Президенти мають моральний обов'язок бути чесними з американським народом, але вони також мають особистий інтерес у тому, щоб отримувати об'єктивні оцінки від неполітичних аналітиків, щоб приймати найкращі можливі рішення.

У новинах про витік інформації щодо оцінки збитків Ірану зазначалося, що вона може змінюватися і має низький рівень достовірності, але Трамп назвав їх "непатріотичними" і заявив, що така інформація є "проявом неповаги" до військових, які брали участь у місії. Трамп особисто погрожував подати до суду на CNN і New York Times за підрив "достовірності та чесності президента Трампа в очах громадськості".

У середу директор ЦРУ Джон Реткліфф опублікував заяву, в якій зазначив, що удари «серйозно пошкодили» іранську програму. У четвер міністр оборони Піт Гегсет провів телевізійну пресконференцію, на якій він атакував журналістів, зокрема кореспондента Fox News у Пентагоні, і назвав авіаудари "найскладнішою і найтаємничішою військовою операцією в історії".

Така гіпербола підриває довіру. Вона також є непотрібною. Приємним контрастом до позерства Гегсета стала виважена презентація на тій же пресконференції генерала Дена Кейна, голови Об'єднаного комітету начальників штабів. Кейн похвалив команду, яка 15 років планувала точні удари в суботу, але ухилився від питань про масштаби збитків на критично важливому ядерному об'єкті в Фордо.

Однак Трамп має напружені стосунки з розвідкою з часів передвиборчої кампанії 2016 року, після якої він відкрито заперечив її висновки про втручання росії в його перші президентські вибори.

Він також вступив у суперечку з Конгресом. Після витоку інформації. Білий дім обмежив доступ законодавців до секретної розвідінформації.

Все це є частиною тенденції в другій адміністрації Трампа. Розвідка рідко буває чорно-білою. Зазвичай це сіра, нюансована, недосконала сукупність найкращих припущень. Ізраїль має великі можливості збору інформації, але навіть його легендарний розвідувальний апарат не зміг передбачити атаки Хамасу 7 жовтня 2023 року. Оцінки оновлюються в міру надходження інформації від людських джерел, перехоплених сигналів, супутникового спостереження, відкритих джерел та інспекцій.

Це не означає, що розвідувальне співтовариство слід відкидати, ігнорувати або, що ще гірше, знецінювати. Атаки на чесних посередників, завданням яких є говорити правду, можуть спричинити самоцензуру, як це було в минулому. Співробітники розвідувального співтовариства зобов'язані бути відвертими у спілкуванні з президентом та іншими особами, які приймають рішення, від яких залежить життя і смерть. Все інше не є розвідувальною роботою. Президент повинен бути першим, хто це визнає.

Джерело: https://t.me/znua_live/208166

Новости портала «Весь Харьков»