Війна між росією та Україною останніми тижнями різко загострилася

The Financial Times (https://www.ft.com/content/2278e8c6-d8c9-4860-89e0-fc6c7d69b2e1)

Проте західна політика залишається небезпечно помилковою, ґрунтуючись на припущенні, що російська економіка не витримає величезних витрат на мілітаризацію, слабке економічне зростання та падіння цін на нафту. путін не має наміру демілітаризувати економіку, навіть якщо бойові дії припиняться. кремль прагне зробити свою військову машину більшою і потужнішою і готовий пожертвувати якістю життя звичайних росіян.

У 2025 році військові витрати рф сягнуть майже 172 мільярдів доларів, що становить 7,7% ВВП і на 12% більше, ніж у 2024 році. Бюджетний план на 2025–2027 роки фіксує цей високий рівень — близько 7% ВВП.

Два ключові напрями витрат – це виробництво зброї і техніки та виплати особовому складу. Після вторгнення в Україну в 2022 році росія подвоїла випуск бронетехніки та експоненціально наростила виробництво боєприпасів.

Державний оборонний конгломерат «Ростех» відкрив нові заводи та виробничі лінії. З’явився новий сектор — масове виробництво дронів. росія також отримує більше вигоди від своїх витрат порівняно з НАТО: артилерійські снаряди «Ростеху» коштують приблизно 25% від вартості аналогічної продукції німецької компанії Rheinmetall.

Навіть якщо війна завершиться завтра, виробництво техніки не зупиниться. Оскільки армія витрачає радянські запаси, путін налаштований поповнити арсенали — і оснастити військо найсучаснішою технікою, вдосконаленою на основі бойового досвіду. Це займе кілька років, що збереже високі військові витрати як стимул для російської економіки. кремль також розраховує на експорт зброї, щоб підтримувати розігрітий рівень виробництва та отримувати прибутки: 23 травня путін провів нараду уряду з цього питання.

Захід часто применшує можливості росії, але багато покупців у світі можуть зробити інші висновки з ефективного використання її власної зброї. Це стосується систем радіоелектронної боротьби, які роблять дорогі GPS-керовані засоби неефективними, а також дронів на оптоволокні.

Якщо активні бойові дії припиняться, кремль матиме сильні стимули для збереження розширеної армії та відтермінування реінтеграції ветеранів у цивільну економіку. росія намагатиметься утримувати загартованих у боях солдатів у строю, пропонуючи зарплати в три-чотири рази вищі, ніж у цивільному секторі. Водночас кремль більше не витрачатиме кошти на компенсації за загиблих і поранених, які зараз становлять основну частину витрат. Зі зменшенням потреб фронту ресурси вивільняться для подальших інвестицій у військову потужність.

Такі витрати неминуче гальмуватимуть економічне зростання. Проте путін зосереджений не на ВВП, а на переозброєнні. Він уже дав зрозуміти уряду, що уповільнення зростання з нинішніх 4,3% до 1,5–2% є прийнятною ціною. Коротко кажучи, росія йде шляхом тривалої мілітаризації. Для її виправдання кремль може вказати на зростання оборонних витрат у Європі, які торік зросли на 17% до 693 мільярдів доларів. Ця тенденція навряд чи зміниться.

Низькі доходи від нафти не зруйнують економіку, а лише прискорять переорієнтацію витрат на військові пріоритети. Для російського бюджету важливим є не те, наскільки впадуть ціни на нафту, а як довго вони залишатимуться низькими. Падіння базової ціни до 50 доларів за барель зменшить доходи бюджету приблизно на 0,8% ВВП — це керована втрата. Заплановане цього року збільшення федерального дефіциту з 0,5% до приблизно 1,7% ВВП не є катастрофічним. Резервів вистачить на 2025 рік. У наступні роки першими під скорочення потраплять цивільна інфраструктура та субсидії. Уряд і центральний банк активно готуються до різних сценаріїв.

Уявлення, що путін перебуває під тиском військово-промислового лобі, яке змушує його продовжувати війну, є хибним. Ініціатива йде від самого президента. Його головна стратегічна мета — позбавити Україну ключового елемента суверенітету, як він його визначає: здатності захищатися. Якщо зараз він зазнає невдачі, то може спробувати знову — з більшою армією та кращим арсеналом. Зрештою, апетит приходить під час їжі.

Джерело: t.me/in_factum

Новости портала «Весь Харьков»