У Харкові готують збірку творів 18-річної художниці, яка загинула через обстріл

Творами харківської художниці Ніки Кожушко зацікавилось одне з українських видавництв. Вісімнадцятирічну дівчину, яка захоплювалась малюванням, писала вірші та прозу, вбили російські військові під час авіаудару по Харкову тридцятого серпня.

Перший малюнок – те, що з нашими підлітками робить війна. Це вона себе намалювала. Це її комп’ютер. Це – кеди Жадана.

Доньчину творчість завжди з дружиною підтримували, розповідає батько Вероніки Ігор Кожушко. Купували найкращі пензлі, блокноти та фарби. Ростили вільну та щасливу людину.

Ігор Кожушко, батько Вероніки Кожушко

Вона бачила приклад нашої родини і стала такою, як стала. Вона дуже любила Україну, неймовірно любила Харків. Тому вона з початку війни і не поїхала з Харкова, лишилася тут.

Про те, що Вероніка не лише малювала, а й писала вірші та прозу, батьки дізнались після її загибелі. Прозу Вероніки Кожушко прочитав на сороковини загибелі дівчини письменник Сергій Жадан. На його думку, Ніка досить добре відчувала літературу.

Любила стояти під час поїздок у метрополітені, лише не притуляючись до дверей і не любила переходити з гілки на гілку. Хоча ситуація, в якій існують лише такі стигми міста, вимагає порушень правил. Це наче береш і мандруєш чужим життєвим шляхом, який тобі зовсім не пасує.

Сергій Жадан, письменник

Дуже сумне відчуття обірваного голосу, обірваної мелодії, яка тільки-тільки зав’язалася і видавалася дуже перспективною і дуже цікавою, а з іншого боку, ну знову ж таки повторюся, мені здається дуже важливо зберегти.

Виданням збірки творів Вероніки Кожушко з її ілюстраціями зацікавилося видавництво «Фоліо». З обранням малюнків допомагає харківський художник Гамлет Зіньківський.

Сергій Жадан, письменник

Ми поговорили із батьками Ніки, вони знайшли цей рукопис, у нас усіх, ми по друзях збираємо зараз і малюнки, і я дуже сподіваюся, щось там невдовзі ця книжка з’явиться.

Гамлет Зіньківський, художник

Як сказала її подруга Арина після того, як я розвісив всі роботи: а Ніка вішала б зовсім по-іншому, вона була б з тобою не згодна. На що в мене миттєво була відповідь: я б залюбки покачався б з Нікою, як правильно вішати її роботи, але на жаль.

Друзі родини Кожушко підтримали їхню ідею створити благодійний фонд пам’яті Вероніки.

Ігор Кожушко, батько Вероніки Кожушко

Перше завдання – допомагати нашим військовим, які захищають Харків, і творчий напрямок – всеукраїнська премія для творчої молоді.

Яскравою, талановитою, ніжною та стійкою водночас – такою запам’ятали Ніку Кожушко друзі та знайомі.

Анастасія Ланько, подруга Вероніки Кожушко

Я завжди вважала, що Ніка була і буде одним з таких харківських орієнтирів мистецькому русі. Для мене вона завжди буде ніжною, але такою авторитетною опорою для мене в усьому, що відбувається зараз.

Іван, друг Вероніки Кожушко

Вона була насправді щирою, відкрито людиною. З нею було завжди якось комфортно, ну, ніби вона була як рідною.

Келпі, подруга Вероніки Кожушко

Ніка завжди була для мене як тепле ранкове світло, якому ти завжди радієш і яке було так чи інакше всюди.

Посмішок від спільних спогадів та оплесків на адресу Ніки на сороковинах було більше, ніж сліз.

Завила сирена. Другий прильот.

Ще виє сирена. Ніхто не поспішає.

Я іду з букетом.

Якщо щось трапиться – лишить мені дві рожеві півонії,

Що зігріють тіло моє.