Захід спантеличений вторгненнями російських дронів і винищувачів у їхній повітряний простір

Але вони не мають дивуватися, пише Nigel Gould-Davies, старший науковий співробітник з питань росії та Євразії з Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) (https://www.iiss.org/online-analysis/online-analysis/2025/10/the-russiaukraine-war-has-entered-a-new-phase/)

Дії рф є логічним наслідком чотирьох ширших тенденцій, які змінюють її розрахунки. Перші три — це політичні рішення США, Європи та Китаю. Четверта — це погіршення внутрішнього стану самої росії.

По-перше, повернення Трампа спочатку розпалило в кремлі надії, що його мета швидко завершити війну може бути використана для вирішального зсуву на користь росії та розколу трансатлантичних відносин. Попри інтенсивні дипломатичні зусилля, кульмінація яких – саміт в Алясці, росія не досягла цього. Хоча Америка пішла на поступки, вона не порвала з Україною чи Європою. Трамп уперше висловився жорстко на адресу путіна та продовжує постачати зброю Україні. Дев'ять місяців бурхливої дипломатії не реалізували ані найбільших сподівань росії, ані найглибших побоювань Європи.

По-друге, Європа активізується. На саміті НАТО в червні країни-члени погодилися витрачати 5% ВВП на оборону до 2035 року, що означає величезне зростання військового потенціалу. ЄС також посилює тиск на російську економіку. Цього року блок ухвалив чотири нові пакети санкцій — найшвидший темп з 2022 року — і наближається до погодження п'ятого. Найважливіше, що ЄС зараз працює над амбітним планом надання Україні позики на репарації в розмірі 140 мільярдів євро з використанням заморожених російських активів.

По-третє, Китай рішучіше схиляється на бік росії. У 2024 році НАТО визнало його «вирішальним пособником» російської війни через продаж військових і товарів подвійного призначення, а також співучасть в ухиленні від санкцій. Минулого місяця Пекін погодився на будівництво газопроводу «Сила Сибіру - 2». росія роками благала його про це. Після завершення він більш ніж удвічі збільшить експорт трубопровідного газу до Китаю.

Четвертий фактор — внутрішній стан росії. Війна та санкції все глибше врізаються в її економіку. Реальні відсоткові ставки в росії зараз найвищі у світі. Ринок праці стикається з рекордними дефіцитами. Цивільна економіка стагнує. Головним рушієм зростання є оборонне виробництво, попит на яке тільки зростатиме, оскільки величезні запаси обладнання росії вичерпуються. Ці проблеми посилюються атаками України на нафтопереробні заводи, які вже спричиняють значні збої для цивільного сектору.

Самозаспокоєння, яке охопило російські еліти два роки тому — коли зростала економіка, санкції здавалися переборними, а український контрнаступ провалився — зникло. Натомість панує дедалі більша тривога, стурбованість і навіть плани «шляхів втечі з країни, якщо все розвалиться».

Стратегічний контекст війни змінюється. Літній наступ росії провалився. Дипломатична стратегія щодо США не виправдала очікувань. рф стикається з повільним цунамі європейських витрат на оборону та висхідними внутрішніми проблемами. Китай нарощуватиме поставки військових товарів до рф, але нові закупівлі газу, які могли б підтримати згасаючі фінанси росії, почнуться не раніше 2030 року. Така підтримка не лише надихає росію на більші ризики, а й спонукає до них.

Час вже не на користь росії. Баланс матеріального та технологічного потенціалу схиляється на бік її противників. росія може перемогти лише якщо завадить їм перетворити свій прихований потенціал на реальну перевагу, підірвавши їхню рішучість. Це змушує її прискорити свою теорію перемоги — виснажити Україну та пережити Захід політично — до того, як вікно для перемоги зачиниться назавжди. З цієї причини росія зараз завдає рекордних ударів по українських містах, щоб підірвати моральних дух, а також здійснює безпрецедентні вторгнення та диверсійні операції, аби стримати та розділити Європу.

Поведінка росії неминуче ставатиме ризикованішою та агресивнішою, якщо вона не зіткнеться з неприйнятними витратами. Питання в тому, чи продемонструє ЄС не лише на словах, що готовий нав'язати ці витрати. Невдача лише відкладе, а не відверне конфронтацію. Боятися ескалації — означає провокувати її.

Джерело: t.me/in_factum

Новости портала «Весь Харьков»