Законопроєкт № 13271-1 дозволить посадовцям уникнути покарання за корупцію після звільнення

Народні депутати від фракції "Слуга народу" зареєстрували законопроєкт № 13271-1, який дозволить посадовцям уникнути покарання за корупцію після звільнення — Центр протидії корупції.

Серед авторів законопроєкту, яких понад 90 осіб — "слуги" Олександр Ткаченко (головний автор), Максим Бужанський, Юрій Камельчук, Павло Халімон, Ігор Фріс, Георгій Мазурашу, а також кілька представників колишньої ОПЗЖ, зокрема Григорій Мамка та Антоніна Славицька.

Багато з них є фігурантами антикорупційних розслідувань правоохоронних органів або журналістів.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, ця ініціатива “підвищує довіру громадян до антикорупційної політики держави”.

Проте зміст законопроєкту свідчить про протилежне. Адже він є черговою спробою послабити існуючі інструменти запобігання корупції. Наприклад, моніторинг способу життя суб’єктів декларування.

● Законопроєкт суттєво обмежує моніторинг способу життя посадовців.

НАЗК зможе перевіряти тільки те майно та статки, які посадовець набув за час на посаді. Це означає, що будь-які активи оформлені до або після перебування на посаді не можна буде перевірити.

Крім того, НАЗК не зможе перевірити майно, якщо декларант оформив його на третіх осіб або користується ним, не будучи безпосереднім власником.

● Звуження можливостей для цивільної конфіскації майна корупціонерів.

Щоб чиновника можна було покарати за незаконне збагачення, правоохоронці повинні довести, що вартість його майна значно перевищує його офіційні доходи. Зараз кримінальна відповідальність настає, якщо ця різниця становить понад 9,8 млн грн (6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Законопроєкт пропонує знизити цю межу до 8,3 млн грн (2750 прожиткових мінімумів).

На перший погляд, це виглядає як посилення боротьби з корупцією. Але насправді — навпаки. Бо коли вартість незаконного майна менша за 9,8 млн грн, його все одно можна конфіскувати через так звану цивільну конфіскацію — спрощену процедуру, яка працює швидше та ефективніше, ніж кримінальне провадження.

Якщо межу знизити, як пропонується, то багато таких справ просто не потраплятимуть під дію цивільної конфіскації. У підсумку, це обмежить можливість повертати незаконно набуте майно державі.

● Звуження повноважень НАБУ.

Нардепи пропонують, щоб НАБУ займалося лише справами про корупцію, де йдеться про великі суми:

— для корупційних злочинів — від приблизно 3 млн грн (1000 прожиткових мінімумів, замість 1,5 млн (500 прожиткових мінімумів, як передбачено зараз));

— для інших службових злочинів — від приблизно 9 млн грн (3000 прожиткових мінімумів). Зараз це справи, де держава втратила від приблизно 6 млн грн (2000 прожиткових мінімумів);

— справи про брехню в деклараціях — тільки якщо сума перевищує 6 млн грн (2000 прожиткових мінімумів).

Це означає, що розслідування менш «дорогих» порушень у деклараціях (наприклад, на суму від 2,2 до 6 млн грн) навіть щодо топ-чиновників і депутатів вестиме не НАБУ, а підконтрольне Офісу президента ДБР.

● Підвищення порогів для покарання за брехню в деклараціях.

Законопроєкт пропонує збільшити суми, за які настає відповідальність за неправдиві дані в деклараціях:

— адміністративна відповідальність – якщо брехня перевищує 150 прожиткових мінімумів, це 454 тис. грн. Зараз ця норма встановлена на рівні 100 прожиткових мінімумів — 302 тис. грн.

— кримінальна відповідальність — якщо сума перевищує 750 прожиткових мінімумів — 2,27 млн грн. У чинному законі це від 500 прожиткових мінімумів, тобто 1,51 млн грн.

Це означає, що посадовців буде складніше покарати за неправдиві декларації.

Джерело: https://t.me/znua_live/203708

Новости портала «Весь Харьков»