Коротко та просто про ПДВ

ПДВ — податок на додану вартість, у сплаті якого прямо або опосередковано бере участь кожен учасник торговельно-економічних відносин. Завдяки йому формується значна частина державного бюджету, адже торговельні операції здійснюються 24/7, а специфіка нарахування податку дозволяє навіть не очікувати фактичного продажу товару споживачеві. Школа бізнесу Нова пошта не може оминути увагою один із основних видів податкового навантаження в Україні. Тому тут зібрана основна інформація, корисна для платників ПДВ.

Звідки береться ПДВ

ПДВ — це торгова націнка, яка формується на кожному етапі виробництва товару або формування послуги і закладається в кінцеву ціну продажу. В основі податку лежить поняття доданої вартості. Вона формується з усіх виробничих витрат, а також витрат на зберігання, перероблення, пакування та транспортування до місця реалізації кінцевому споживачу.

Іншими словами, якщо для виробництва товару А необхідно закупити ресурси x, y та z, за кожен із них підприємство нараховуватиме певний відсоток ПДВ до вартості цих ресурсів. Та щоб не залишитися зі збитками, вся додана вартість має бути врахована у ціні продажу, щоб покупець під час купівлі товару чи послуги повністю її відшкодував.

Ставки ПДВ

Розмір ПДВ періодично переглядається і змінюється відповідно до фінансово-економічного стану країни. Актуальна стандартна ставка ПДВ становить 20%. Вона поширюється на переважну більшість товарів і послуг, що виробляються або імпортуються в Україну.

Ставка в 14% може бути застосована на окремі види сільськогосподарської продукції. Під ПДВ у 7% підпадають деякі товари медичної та фармацевтичної сфери, зокрема обладнання та рідкісні препарати. Для товарів, що мають особливо важливе стратегічне значення, а також для експортних операцій (військова, аерокосмічна сфери) може бути застосована ставка 0% ПДВ. За цієї умови виробник товарів стратегічного значення юридично вважається платником ПДВ, має регулярно звітувати за результатами своєї діяльності, але фактичні відрахування у державний бюджет здійснювати не буде. Детальний перелік операцій із розподілом ставок ПДВ щодо них представлений у Податковому Кодексі України (розділ V, статті 193 – 195).

Хто повинен сплачувати ПДВ

ПДВ — непрямий податок. По суті його відшкодовує покупець товарів і послуг, коли розраховується за їхнє придбання. А от в держбюджет отримані кошти має перераховувати виробник.

В обов’язковому порядку повинні сплачувати ПДВ:

• Підприємства та фізичні особи-підприємці (ФОП), дохід яких за 12 місяців перевищив 1 млн грн.
• Підприємства та ФОП під час переведення зі спрощеної системи оподаткування на загальну за умови, якщо за крайні 12 місяців загальний підсумок їхніх операцій, які підпадають під нарахування ПДВ, перевищив 1 млн грн.

Добровільно до платників податку на додану вартість можна приєднатися таким підприємцям:

• Юридичним особам та ФОП спрощеної системи оподаткування 3 групи.
• Під час переходу вище зазначених податкових агентів з 1 та 2 груп на 3 групу.
• Юридичним особам 4 групи оподаткування.

Справедливе питання — навіщо комусь добровільно долучатися до податкового зобов’язання? Відповідь полягає у специфіці нарахування ПДВ. Оскільки це фіксована величина (0, 7, 14 чи 20%), на яку збільшується вартість кінцевого продукту, виробник може «заробляти» на різниці між сумою ПДВ, нарахованою на власне виробництво, і величиною податкового кредиту, сплаченого за вартість ресурсів протягом виробничого циклу. Головна умова для такого фінансового виграшу — постачальник ресурсів також має бути платником ПДВ.

Реєстрація та звітність

Юридичні особи, що підпадають під категорію зобов’язаних сплачувати ПДВ, стають на облік цього виду державних утримань в момент офіційної податкової реєстрації свого підприємства. За добровільного переходу на сплату ПДВ підприємець має подати паперову чи електронну заяву у податковий орган, на обліку у якому він перебуває. Звітність з ПДВ подається щомісяця до 20 числа наступного за звітним місяця.