«Нуль» у Балаклеї та «нуль» під Кремінною – це як небо та земля: нацгвардієць про бої на Донбасі
Молодший сержант одного з найбільш бойових батальйонів 5-ї Слобожанської бригади В’ячеслав ніколи не думав стати військовим. Проте нині він представлений до високої державної нагороди за мужність та вправність у бою.
«Ляля», нацгвардієць
В армії не служив, середня технічна освіта, спеціальність маляр. Ним же й працював «на гражданці».
В армію потрапив через «смішний» випадок: одного дня йому треба було отримати банківську картку, але замість неї чоловік отримав повістку в армію на вулиці. В’ячеславу запропонували поїхати у військкомат, він не відмовився й одразу все закрутилось.
«Ляля», нацгвардієць
Повезли нас чомусь у Дніпро, але у мене не було з собою військового квитка, що логічно, бо я йшов у банк, і тому повернули у Харків. Там я взяв вдома військовий квиток і наступного дня став до лав Національної гвардії України. Захищати Батьківщину треба. Раз дали повістку – значить я потрібен.
Коли заїхав за військовим квитком, були сльози та неприйняття ситуації рідних, але з невдовзі вони змирились та підтримали його вибір, бо зрозуміли: ця людина не могла вчинити інакше.
«Ляля», нацгвардієць
Місяць були в «учебці», навчали нормально, а потім потрапили під Балаклею, після були Куп’янськ, Ізюм та «вишенькою на тортику» стала Кремінна. Порівняти «нуль» у Балаклеї та «нуль» під Кремінною – це як небо та земля. У Серебрянському лісі були постійні контактні бої, вдень обстріли артилерією та танками. Щось зробити – копати чи накривати можна було лише вночі, так і робили.
Після майже кожного обстрілу був штурм, росіяни йшли вмирати до наших позицій хвиля за хвилею. Про бій, за який В’ячеслава було подано на державну нагороду, розповідає командир роти.
Командир роти НГУ
Восьмого березня цього року нас атакував взвод орків [російських загарбників] за підтримки танка та БМП. Димову завісу поставили, все робили грамотно, але Ляля на пункті спостереження дуже вчасно по радіостанції передав арті координати ворога. Наші мінометники та артилерія відпрацювали як слід — танк пошкодили, він поїхав назад, бо не міг стріляти. Ляля з відділенням вели бій проти втричі більших сил, та ще й «коробочка» (БМП) з флангу працювала. Так Ляля з гранатомета башту йому заклинив та гармату зніс. Важкий був бій.
Ротний додає, що тоді знищили понад п’ятнадцять окупантів. Головне, що навіть «трьохсотих» не було, додає Ляля, але, на жаль, так не завжди буває. Командир роти згадує ще один епізод, коли Ляля вогнем свого кулемета збив ударний дрон, що ніс отруйну речовину та врятував побратимів.
«Ляля», нацгвардієць
Я роблю свою справу якісно. Зараз вона така, що допомагає захищати кожен сантиметр нашої землі. Нам чужого не треба, але свого не подаруємо ворогу нічого!
В’ячеслав про те, що він буде робити після припинення бойових дій:
Після нашої Перемоги… цікаве питання, я сам собі його задаю, днями якраз думав над цим, але відповіді поки немає. Розумію, що мирного життя у голові, й наяву вже не має.
Джерело: Відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України.
164 
