Мобілізація ув’язнених: Рада дала дозвіл та визначила, кому не можна
Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт, який передбачає добровільну мобілізацію окремих категорій ув‘язнених.
Про це повідомив народний депутат України Ярослав Железняк, пише УНІАН.
Згідно з законом, не можуть бути мобілізовані засуджені за тяжкі злочини, зокрема, умисне вбивство, зґвалтування, сексуальне насильство, А також ті, хто отримали терміни за злочини проти основ національної безпеки.
«Ризики по антикорупції, на яких наголошував антикорупційний комітет, частково прибрали. Зокрема, право мобілізуватися з тюрми прибрали для депутатів та частини топ-корупціонерів (з виключеннями), а також винним у тяжких злочинах (на кшталт вбивства, зґвалтування», – повідомив Железняк.
Народний депутат Олена Шуляк детально розповіла про особливості закону:
мобілізація в’язнів, а точніше реалізація щодо таких категорій громадян механізму УДЗ тільки за рішенням суду;тільки добровільність такого рішення самим ув’язненим;згода від командира військової частини;відповідність психічного стану та стану здоров’я ув’язненого вимогам служби в ЗСУ (проходження попереднього медичного огляду у в’язниці, а далі проходження ВЛК); більше як три роки терміну перебування у в’язниці до закінчення визначеного покарання;така категорія мобілізованих буде проходити службу в спеціальних підрозділах. Вона повідомила, що адміністративний нагляд за такими звільненими здійснюватиметься командиром військової частини, куди вони потрапляють.
Відповідно до закону, не можуть бути мобілізовані ув’язнені за злочини: проти основ національної безпеки України;умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане зі зґвалтуванням; сексуальне насильство; а також судимість за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156/1, 258-258/6, частиною четвертою статті 286/1 Кримінального кодексу України, якщо такі судимості не погашені або не зняті в установленому законом порядку.
Також не можуть бути мобілізовані ті, хто посягав на життя правоохоронців; ті, хто вчинив особливо тяжкі корупційні порушення; ті, хто займав особливо відповідальне становище незалежно від статті злочину (міністри, депутати, їх заступники та помічники).
191 
