Ховаються у корівниках і тікають у Монголію. Як у Росії мобілізують бурятів

Мобілізація в Росії у Бурятії почалася у "судну ніч" - так описали в республіці першу добу після звернення російського президента Володимира Путіна.

З вечора 21 вересня у бурятських селах вручають повістки чоловікам від 18 до 72 років і вимагають терміново їхати до призовного пункту. ВВС розповідає, як буряти намагаються уникнути цього.

● Всі у лісі, а хтось у корівнику

"У середу з 11 ночі гавкали собаки, пів години не могли заспокоїтись. Я подумала, що хтось ходить по домівках. Вранці сусід сказав, що вночі намагалися вручити 20 повісток нашим сусідам, але не вийшло", - розповідає Туяна з села Дутулур.

Село лежить за 400 кілометрів від столиці республіки Бурятія Улан-Уде. У Дутулурі мешкає приблизно 900 людей, з яких 400 - чоловіки.

"У вересні у нас сезон кедрових горіхів, і сільські чоловіки йдуть глибоко в ліс, у тайгу, з ночівлею збирати горіхи. На цьому за день можна заробити 4-5 тисяч рублів. Мій дядько у вівторок пішов, сусід пішов, ще один знайомий з райцентру, - продовжує Туяна. - У лісі зв'язку немає, чоловіки не знають, що в країні мобілізація почалася, і їх відправляють на війну".

У бурятських селах і районах майже всі місцеві - родичі чи знайомі, тому Туяна ще 21 вересня знала за розповідями рідних з районної адміністрації, що з усього їхнього району мали забрати 130 людей. Тобто понад 1% від загальної чисельності чоловіків району, де мешкає приблизно 12 тисяч чоловіків.

Ще до того, як Путін офіційно оголосив мобілізацію, вранці за бурятським часом повістку принесли іншому дядьку Туяни з того ж села Дутулур. 50-річний чоловік взяв її й поїхав до районної поліклініки, де виміряв тиск - він виявився підвищеним.

У призовному пункті, який тимчасово розгорнули у районному будинку культури, з цією довідкою його визнали непридатним, але чоловік про всяк випадок сховався від військкомату на фермі з коровами. Там він ночує вже третю добу. З ВВС він говорити відмовився.

У сусідньому селі Бічура повістки вночі приносили працівники адміністрації й поліції. Почувши стукіт у двері, деякі виходять з вогнепальною зброєю, розповідає друг Туяни, "але це більше для самооборони".

"Люди просто не зрозуміли, хто і навіщо прийшов. Але нічого не сталося, усі нормально відреагували, коли дізналися, хто до них прийшов вночі", - додав він.

Були й такі, що одразу погоджувалися. "Що поробиш, доведеться їхати. Вибору немає, змушений йти, - переказують реакцію призовників їхні родичі й друзі. - Їх забирають уночі, зі сну, розгублених, як себе захистити ніхто не знає, прав своїх ніхто не знає".

У соціальних мережах мешканці республіки розповідали, що чоловікам давали на збори пів години. Потім їх садили у Камази по 30 осіб і везли до Улан-Уде.

● "Просто гребуть усіх"

Від початку мобілізації правозахисники фонду "Вільна Бурятія" відповідають на запити мешканців республіки три дні поспіль, пояснюючи, що робити у разі незаконного призову до війська. За їхніми оцінками, лише за три доби влада вже призвала близько 7 тисяч чоловіків республіки - і це лише ті, хто звернувся по допомогу до юристів.

Згідно з указом президента Росії, до першого розряду призовників належать солдати, сержанти, старшини та прапорщики до 35 років, молодші офіцери до 50 років, майори та підполковники - до 55 років, полковники - до 60 років, генерали - до 65 років.

За обіцянкою Путіна, призову на військову службу підлягатимуть "насамперед ті, хто проходив службу в лавах Збройних сил, має певні військово-облікові спеціальності та відповідний досвід". Але насправді у Бурятії повістки приносять усім підряд.

"Ніяка, звичайно, це не часткова мобілізація, це повноцінна мобілізація. Адже пишуть і ті, кому за 60, пишуть студенти, пишуть люди з інвалідністю, з бюджетної сфери чи комерційної - неважливо, навіть мертвому принесли повістку. Тобто просто гребуть всіх", - розповідає директорка фонду Олександра Гармаджапова.

Керівниця бурятського відділення партії "Яблуко" Наталія Семенова стверджувала, що повістка прийшла її брату, який помер два роки тому.

Викладачка фольклору й літератури Бурятії у БДУ Ірина Болгутова повідомила, що у четвер повістки вручили студентам першого курсу факультету бурятської філології.

"Виходить, що держава під назвою Росія вирішила влаштувати геноцид бурятського народу? Знищити весь генофонд, забравши молодих, яким жити й жити? Заради чого? Чому ми повинні підтримувати сепаратизм українських росіян?" - пише Болгутова.

● Роздають повістки у ТЦ

Дулсан* мешкає в Туреччині й нещодавно приїхала в гості до батьків в Улан-Уде.

Увечері 22 вересня вони чекали у гості родичів. Коли у двері подзвонили, 40-річний батько Дулсан пішов відчиняти. Там стояли двоє незнайомих чоловіків - в цивільному, без посвідчення. Чоловіки вручили повістку і попросили батька дівчини розписатися й прийти з речами за вказаною на повістці адресою.

"Він розгубився. Він ніколи не служив, не навчався на військовій кафедрі. Його визнали, здається, після університету не до кінця придатним. Друга категорія, категорія Б", - розповідає дівчина.

Батько Дулсан працює у місцевій газеті, сім'я сподівається, що журналістів на війну не відправлятимуть, як і обіцяла після звернення Путіна російська влада.

Навіть за офіційними даними міноборони Росії, Бурятія посідає друге місце після Дагестану серед російських регіонів за кількістю загиблих на війні з Україною - 267 осіб, а відмовників з республіки - щонайменше 150 військових.

Можливо, обурення жителів республіки у соцмережах, ЗМІ й протести у Бурятії та за її межами підштовхнули очільника уряду регіону зробити заяву наприкінці другого дня мобілізації.

Пізно ввечері 22 вересня губернатор Бурятії Олексій Циденов заявив, що "багатодітні - чотири та більше неповнолітніх дітей - не підлягають мобілізації", а "після уточнення даних їх відпускали додому". Зранку 70 людей, які отримали повістки, пішли з військкоматів.

Але інших продовжували забирати на війну. Окрім візитів до будинків і квартир, почалися облави на вулицях та у громадських місцях. Видання "Люди Байкалу" у п'ятницю повідомляло про затримання й роздачу повісток відвідувачам торговельного центру "Ольхон" в Улан-Уде.

● "По телевізору інше кажуть"

По всій Росії військово-призовні пункти відкривають у культурних й освітніх установах. У Бурятії ними стали школи, з яких дітей перевели на дистанційне навчання, та будинки культури, де скасували всі заходи і гуртки.

У середу, коли Володимир Путін оголосив мобілізацію, у будинку культури в Іволгінському районі вперше після пандемії відбувся концерт, а дітей набирали у творчі студії.

"До обіду народ ніби не вірив у мобілізацію, особливо літні жінки, одна колега дивувалася: "Чому ми йдемо на дно?" А я кажу: "Ти не думала, що з лютого до цього все веде?" - згадує працівниця будинку культури Анна*.

Надвечір, каже вона, стало тривожно, налетіла буря з сильним вітром й дощем. За словами Анни, у ніч проти 22 вересня працівники адміністрації до четвертої ранку "клепали повістки", а будинок культури до ранку перетворили на військкомат.

Наступного ранку Анна прийшла на роботу - за планом треба було фарбувати стіни - і побачила у фоє 10 порожніх столів. "Я запитую: "А що трапилося?" Виявилося, районний будинок культури - це мобілізаційна точка. Я кажу: "Я в цьому брати участь не буду".

Начальниця каже, що треба допомогти призовникам. Я запитую: "Чим ми допоможемо, якщо ви зараз хочете записувати людей на війну, яким чином ви допомагаєте? А чіткої відповіді не було".

Анна відмовилася, а інші працівники культури й бібліотеки почали відправляти призовників на фронт. На відео, знятому в будинку культури (є в розпорядженні ВВС), видно здивованих молодих правоохоронців, які погано розуміють, що відбувається. Повз них до столів з документами йдуть чоловіки років 50.

"Це *** [дивовижна ситуація], - пошепки каже жіночий голос працівниці культури за кадром. - Їм же 50 років". Її колега погоджується, що в указі написано, що першими на війну мобілізують чоловіків до 35 років, і каже, що в районі вже немає чоловіків такого віку, тому беруть 50- та 60-річних, оскільки вона "працювала зі списками вночі й знає". Чоловік за кадром тихо дивується, що на війну забирають усіх підряд: "По телевізору інше кажуть".

Лікарів у фоє будинку культури немає, медкомісію призовники не проходять. "Де лікарі? Казали лікарі будуть, але нікого не перевіряють. Їх тупо реєструють і саджають в автобус", - каже чоловічий голос за кадром. З розмови працівників культури стає зрозумілим, що з Іволгінського району за першу ніч мобілізації зібрали 300 осіб. На відео видно сивочолих чоловіків.

"У Москві, напевно, не так", - розмірковують колеги.

Чоловіків із сусідніх сіл підвозили до будинку культури на маршрутках та шкільних автобусах. Після обіду з'явилася медик, але медогляду не було, жінка просто розмовляла з чоловіками, сидячи за столом у фоє.

Були багатодітні чоловіки, яких відпускали, решті казали, що везтимуть до міста Борзя у Забайкальському краї - там є велика військова частина 06705, розповідає ВВС працівник будинку культури.

● Втеча у Монголію

За повідомленнями правозахисників, буряти, що тікають від війни, найчастіше їдуть до Монголії, до кордону з якою з Улан-Уде - 233 кілометри.

Як розповіли ВВС місцеві, з середини тижня перед кордоном - кілометрові черги з автомобілів й автобусів, наповнені чоловіками.

Виїхати, як і раніше можна, всупереч фейковим повідомленням, що поширюють у бурятських чатах, що кордони закриті. Жінок чи дітей у чергах на КПП практично не зустріти, розповідають волонтери, які знають монгольську мову. Вони допомагають з автобусами для чоловіків, що залишають Росію.

"Люди похапцем збиралися, просили старших родичів довезти до кордону, а там підсідали до монголів. Деякі монголи відвозили наших хлопців за 500 рублів (9 доларів), але невідомо, за одну людину чи за двох, чи взагалі без різниці. Знаючи монголів, вони можуть і безплатно за це взятися. А хтось надто заповзятливий і за 5 тисяч рублів це робив, але це виняток", - розповідає волонтер Абідо*.

Друг Абідо Дабаагай Жалсанг* переїхав до Монголії місяць тому і розмовляє монгольською мовою.

Він відправляє "втікачам" найкорисніші фрази монгольською, які можуть знадобитись в дорозі, розповідає, як попросити монголів під'єднатись до їхнього мобільного інтернету, де і за яким курсом обміняти російські рублі на місцеву валюту тугрики, куди поїхати ночувати, як дістатись столиці Монголії Улан-Батор і де є бурятська діаспора.

"Чоловіки, найімовірніше, їдуть спочатку до міста з населенням 20-50 тисяч людей, а потім зранку їдуть потягом до Улан-Батора. У місті значно простіше зорієнтуватися, і є бурятське земляцтво. В Монголії дуже багато людей пропонують свої послуги - "довезу, допоможу", - розповідає волонтер.

Сім років тому в проурядових ЗМІ з'явився пропагандистський міф про "бойових бурятів Путіна", які добровільно підтримують сепаратистів в Україні. Найяскравіше він запам'ятався відеороликом, який записали активісти прокремлівського проєкту "Сеть".

У спробі підтримати цю легенду наприкінці липня 2022 року, уряд Бурятії оголосив про створення іменного батальйону "Байкал" для поїздки в Україну. Але, за словами правозахисниці фонду "Вільна Бурятія" Олександри Гурмаджапової, за два місяці влада нікого не змогла набрати в батальйон.

"Вони приходили до людей на роботу, обіцяли зберегти заробітну плату. Але все марно. Тобто люди не хотіли воювати і в цьому брати участь. Тому вони й оголошують мобілізацію ночами, щоб так по селах нишпорити", - вважає Гурмаджапова.

"Буряти є різні, - каже вона. - Є ті, хто, на жаль, воює, і ми цьому не раді. Але є й ті, що проти війни і розуміють її імперський ксенофобський характер".

Джерело: bbc.com

Новости портала «Весь Харьков»