В перші дні вторгнення нас врятували АТОвці: нацгвардієць «Моделіст» про оборону Харкова

Нацгвардієць Сергій позивний взяв через своє хобі з цивільного життя – чоловік захоплюється моделюванням.

Сергій «Моделіст», офіцер 5-ї Слобожанської бригади НГУ

Бронетехніка, літаки, гвинтокрили, фігури. Останній час перед повномасштабним вторгненням були фігури. Син побачив модель літака і я зібрав для сина, потім він сказав, що це «не моє», а я згадав, що вже колись цим займався і відновив хобі.

У Сергія вища освіта – чоловік фахівець з радіофізики та радіоелектроники. До повномасштабного вторгнення працював в типографії. 24 лютого забезпечив родину продуктами на кілька днів, взяв документи та пішов до військкомату. Свого часу відслужив в армії та вважав, що цей досвід ніколи не знадобиться.

Сергій «Моделіст», офіцер 5-ї Слобожанської бригади НГУ

Ми вже 24 лютого виїхали на позиції. Нам видали зброю, набої, вдягли. Привезли автобусом на позиції. В мене був на той час кулемет. Свій кулемет збирати-розбирати я вчився по комп’ютерній грі. Вона в 3D, все можна подивитися. Розібрав-зібрав – здорово, ще й стріляє.

Вже за кілька днів Сергію довелося застосувати зброю за призначенням, захищаючи Харків.

Сергій «Моделіст», офіцер 5-ї Слобожанської бригади НГУ

Був по рації сигнал про ДРГ, по нас відпрацювали з автоматичної зброї, з гранатомету. Автобус розвернувся, вискочили, залягли, відкрили вогонь і на той час група відійшла. Потім була команда чекати колону танків, зайняли оборону. Не пройшли на той час танки. Тоді це було як у грі. Адреналін майже з вух лився. Танки – значить танки, ДРГ так ДРГ, все одно.

На думку нацгвардійця, в перші дні дуже допомогло те, що на захист міста стало багато АТОвців, які багато чому навчили добровольців.

Сергій «Моделіст», офіцер 5-ї Слобожанської бригади НГУ

На трьох-чотирьох мобілізованих, які не мали досвіду, було кілька АТОвців, це дуже допомогло, вони нас всьому вчили. Це, мабуть, нас врятувало і цей досвід дійсно допоміг.

Після захисту Харкова були Золочів, Кремінна, де дістав поранення, потім вже на офіцерській посаді довелося побувати під КліщІївкою. Зараз Моделіст має у своєму підпорядкуванні молодих бійців, але вважає себе скоріш наставником, аніж начальником.

Сергій «Моделіст», офіцер 5-ї Слобожанської бригади НГУ

Не можна сказати, що я прям такий командир, який прийшов, гаркнув і чекає доповіді. Так воно не працює. Не можна «відриватися», тому що ніхто не буде тебе слухати.

Перукар за професією Юрій на позивний «Барбара» служить разом із Сергієм два роки. Вважає його не просто начальником, а другом та братом.

Юрій «Барбара», нацгвардієць 5-ї Слобожанської бригади НГУ

Ми були в Серебрянському лісі, вдвох на одній позиції зазнали поранень. Пан Сергій – бойовий офіцер, він правильні команди дає, коли штурм починається, нормальний він.

Відношення до росіян за понад два роки змінилося, каже Сергій, замість люті залишилося стійке бажання знищити ворога.

Сергій «Моделіст», офіцер 5-ї Слобожанської бригади НГУ

Перший раз я побачив, як летить ракета на Харків, це коли ми стояли на Куліничах. Бачили, як з-за лісу виїжджає РСЗВ-установка і летить просто по місту. На той час була лють. Зараз летять ті боєприпаси, які збити дійсно важко. Зараз лють переросла в бажання просто знищити. Щоб там було 100 км випаленої землі і все.

За словами нацгвардійця, якщо б зараз знов довелося робити вибір, чи брати в руки зброю – без вагань знов став би на захист Харкова.