ТОП-7 наймістичніших замків Західної України, де можна зустріти привидів

Кожен знає, що в західній Україні є багато цікавих замків та фортець, котрі мають свою захоплюючу історію, бо бачили десятки воєн, династій, інтриг, вбивств та народжень. Однак мало хто знає, що у кожному з них живуть свої привиди. Це душі, які зависли між світами живих і мертвих, вони ніяк не можуть знайти спокою, от і блукають темними закрученими коридорами, проникають крізь зачинені двері і своїми напівпрозорими тінями лякають живих.

Золочівський замок (м. Золочів, Львівська область)

Цей замок знаходиться усього за 80 кілометрів від Львова. Вважається пам’яткою архітектури XVII століття, стоїть тут ще з далекого 1634 року. В ті часи був побудований за найпрогресивнішими технологіями, адже єдиний у середньовічній Європі мав пічне опалення, за допомогою якого обігрівалися всі кімнати, та каналізацію. За століття змінилося багато його власників. Свого часу замок був і резиденцією польського короля Яна Собеського, де полюбляла усамітнюватися його дружина – королева Марія Казимира. Подружжя пов’язує романтична історія кохання, вони прожили разом тридцять років і народили 13 дітей.

Найтрагічнішою доля замку була у роки радянської влади. Тоді в ньому діяла катівня енкаведистів, і місцеві старожили досі розповідають жахливі історії катувань тут вагітних жінок та дітей, вони ж і були поховані на території. Кажуть, вночі у стінах замку досі чутно їхні крики та стогони.

А коли у середині 80-х років ХХ століття під час реставрації на територію замку привезли із села Новосілки Золочівського району незрозуміле каміння із дивними символами, містики додалося. Ці брили знайшли у тамтешньому оборонному яру, причому найважча із них нібито важить 10 тонн. Хтось вважає зображені на них символи картою, хтось – зашифрованим таємним посланням. Кажуть, колись вони належали лицарському ордену тамплієрів. На каменях, окрім символів, — терновий і маковий вінки, які переплелися, неначе дві обручки. Між вінками — дірочка. Тут завжди багато туристів: кажуть, якщо маєш таємне бажання, потрібно покласти до дірочки палець, подумати про бажане і швидко повернути палець довкола осі. Якщо бажання матеріальне, потрібно повертати в бік тернового, «мертвого», вінка. Якщо ж романтичне — в бік вінка квітучого.

Так чи інакше, але від часу появи каменів у Золочівському замку стали помічати привид невідомого чоловіка. Цікаво, що всі, кому доводилось бачити його, описують темний довгий плащ, тростину в руці та капелюх на голові.

Підгорецький замок (с. Підгірці, Бродівський район, Львівська область)

Замок збудований в кінці 1630-х років. Був найрозкішнішим палацом на західноукраїнських землях, та потім будівлю руйнували, грабували і палили, використовували під госпіталь.

Всі, кому доводилось провести у легендарних стінах хоча б ніч, бачили його страшну таємницю. Напівпрозору, у білих шатах та з чорним обличчям… Марію. Її тутешні мешканці та працівники називають «Білою панею».

Хто така ця жінка, привид якої бачили чи не всі жителі селища? Виявляється, спокою не має душа вбитої молодої дружини Вацлава Жевуського – одного із власників замку, Марії. Він, власне, і вбив юну дружину у приступі ревнощів. А тіло замурував десь тут, у замку, бо ж поховати зі всіма ритуалами свою жертву не міг.

Замок Паланок (м. Мукачеве, Закарпатська область)

Колишня резиденція Трансильванського князівства має надзвичайно багату історію. Будучи збудованим, за різними даними, у 900-1300-х роках, замок став справжнім пам’ятником історії. Пережив незліченну кількість своїх господарів і мешканців, десятки штурмів і облог та зберігся у майже ідеальному стані до наших днів.

Найбільше прославили Паланок дві жінки — Софія Баторі та Ілона Зріні — свекруха і невістка, які ворогували між собою. Та якщо Ілона увійшла в історію як хоробра боронителька укріплення, то Софію Баторі спіткала містична, страшна слава.

Жінка мала пристрасть до людської крові і не лише вбивала заради неї, а й приймала кроваві ванни, приносячи у жертву 13-річних цнотливих дівчат. Окрім того, нібито у кімнатах Мукачівського замку в ті часи були спеціальні кімнати для тортур, стіни яких відшліфовували людськими тілами.

Потім тут була тюрма для політв’язнів, тож кам’яні стіни пам’ятають чимало мук, стогонів і крові.

До речі, камера тортур, яку показують туристам, є і зараз у найстарішій частині, так званому Верхньому замку.

Олеський замок (смт Олесько, Львівська область)

Це один із найдавніших замків на території країни. Відомий замок і тим, що у середині XVІІ століття тут народився Ян Собеський — король Польщі. За легендою, під час появи на світ немовляти була страшна гроза. А мармуровий стіл, на який поклали хлопчика, раптова блискавка розколола буквально навпіл. Це оцінили як містичний знак. Вже у 1951 році в Олеський замок знову влучила зловісна блискавка, через що розпочалась величезна пожежа. Та будівля встояла.

Охоронці замку, яким щоночі доводиться залишатись у будівлі, розповідають, що постійно відчувають присутність тут невідомих явищ з настанням темряви. На дивні звуки, тіні та напіввидимі силуети реагують також сторожові собаки.

Кажуть, живе в замку і справжній привид — душа шляхтича Адама Жолкєвського, який був закоханий у доньку одного із власників Олеського замку – Маріану Данилович. Та отримавши відмову батька у згоді на шлюб, відчайдушний хлопець на тому ж місці встромив собі у серце ножа. Однак поховали його не на цвинтарі, а просто скинули у болото біля замкових стін як самогубця. Душа, тіло якої не було поховане за звичаєм, зависла між двома світами. Тому напівпрозорий дух Адама не полишає замку, стогнучи та зітхаючи, лякаючи відвідувачів.

 

Острозький замок (м. Острог, Рівненська область)

Тутешній середньовічний замок не менше оповитий легенадми. За однією із них, вночі замком блукає біла тінь «чорної княгині». Це Гальшка Острозька, дочка власника замку князя Іллі Острозького.

Вона була надзвичайно заможною княгинею, адже стала єдиною спадкоємицею свого батька. Нещасну дівчину навіть двічі примушували до заміжжя насильно.

Одна із легенд розповідає, що Гальшка, не витримавши гіркої долі, викинулася з високого балкона князівського замку. Подейкують, що привид сумної дівчини і досі бродить Замковою горою у тихі місячні ночі.

Загалом постать княжни Гальшки Острозької є однією із найпопулярніших в історії Острога, саме вона була фундаторкою Острозької академії.

А ще серед острожан побутує легенда, що у Великодну ніч навколо зруйнованої Богоявленської церкви блукає сумна жінка з розпущеним волоссям. Це – Анна-Алоїза Острозька, донька волинського воєводи Олександра Острозького, завзята прихильниця католицизму (навіть свого батька перепоховала за латинським обрядом). До речі, вона була власницею Тернополя.

Одного разу Анна-Алоїза гордовито проїхалася по освячених пасках парафіян біля Богоявленського храму. За це вона після смерті має вічно оплакувати свій страшний гріх, а її душа ніколи не матиме відпочинку і спокою.

Кажуть, що досі іноді біля собору чути її плач та стогін.

Дубенський замок (м. Дубно, Рівненська область)

Замок князів Острозьких XVстоліття, – один із найстаріших замків України. Ніколи не був узятий приступом оскільки був міцно укріплений 73 гарматами і природно – річкою Іквою з її багатокілометровими заплавами. Нині Дубенський замок є окрасою краю та одним із семи чудес замків України.

Одна з його цікавинок – вежа Беатка. З нею пов’язана легенда. На початку березня 1577 року в замку готувалися до одруження племінниці власника міста – князя Острозького, Беати. Та до Дубна Злодійською долиною підійшли татари – і гостям вже було не до весілля, вони тікали в паніці.

Здивована шумом, дівчина запитала в служниці, що трапилося – і почула про напад татарів. Беата була хоч і дуже гарною, та не надто освіченою, про татарів не чула і почала випитувати, що то за одні. Служниці, які були не набагато розумніші, розказали, що чули: татари – це люди, які народжуються сліпими, як собачата, а на голові мають роги. Дияволи, одним словом.

Втриматися від спокуси побачити людей з рогами Беата не змогла. Побачивши під стінами Дубна ворожий табір, наречена так розізлилася, що вистрілила з гармати і влучила в ханський намет. Здивовані такими подіями татари зняли облогу Дубна.

Кажуть, що досі галереями давнього замку бродить дух княжни Беати. Нібито вона іноді з’являється у вигляді пані, яка сидить біля вікна в одній із зал.

Кременецький замок (м. Кременець, Тернопільська область)

Найвідомішою є тутешня легендарна гора Бона. На її вершині досі красуються руїни могутньої колись князівської фортеці. Фортеця дуже древня, рік її заснування загубився десь між початком ХІ та ХІІІ століть. З того часу їй довелось побачити не одну кровопролитну битву і схоронити тисячі полеглих у бою.

А найвідомішою легендою замку є королева Бона. Отримавши щедрий подарунок від чоловіка Сигізмунда I, італійка стала власницею замку у середині XVI століття. Надзвичайно вродлива, розумна, амбітна та…жорстока жінка. Ця жорстокість овіяна вражаючими легендами. За однією з версій, саме вона зжила зі світу двох своїх невісток, родове походження яких не відповідало її політичним планам. Існують дані, що одна з них померла від онкологічної хвороби, інша була хвора на епілепсію, однак невідомо, чи не втрутилась сюди королева.

Неймовірні звірства Бони Сфорци, про які розповідається у легендах, пояснюють укладеною з самим дияволом угодою. Згідно з нею жінка мала отримати вічну молодість. Розповідають, що королева довго приносила у жертву незайманих дівчат найжорстокішим способом: їх виводили на верхній ярус замку та скидали звідти на гострі палі. А у багряній крові купалася правителька, вбираючи красу і молодість. Інша історія розповідає про ванни із крові немовлят.

Душі цих невинно вбитих дітей і дівчат досі по ночах бродять навколо.

Источник: ternopil.te.ua

Новости портала «Весь Харьков»