Скільки коштує Путін для Росії?

All inclusive - улюблена система відпочинку для росіян. В готелях Туреччини та Єгипту All inclusive сприймалося як право бути свинею і хамом: бити офіціантів, посуд і мочитися у басейн. Тому російського туриста не дуже люблять в усьому світі. Подібні відчуття вседозволеності та безкарності властиві громадянам РФ і у ставленні до зовнішньої політики. Прогулянку російського ведмедя у 2014 році Путін запланував за рахунок України. Тут ведмідь зламав зуби.

Хам отримав відсіч. Росія і кожен росіянин, прокидаються у важкому похміллі. А тут ще й рахунок за бенкет. Який так нетрадиційно та несподівано доведеться сплачувати з власної кишені.

Пункт перший рахунку - фінансування терористів. Близько $1 млрд. Допомогу терористам офіційна російська пропаганда (учні Гебельса) називає гуманітарними конвоями. Гуманітарна допомога РФ - це сотні танків, БТРів, БМП, "Градів", "Ураганів", "Торнадо" тощо за ціною 1-2 мільйони доларів за одиницю, ракети, тонни набоїв та вибухівки.

У фінансовому вираженні мільярд доларів - абсолютна дрібниця для РФ. "Щоб допомогти братньому народу ми ще пару тисяч танків, БТРів та іншої техніки готові пригнати", - з полегшенням зітхає наш пацієнт. І читає наступний пункт рахунку.

Пункт другий - санкції. Втрати $150-200 млрд. і більше. А це вже не іграшки. Санкції таки діють. Від них прямо залежить ВВП країни (у розумінні - внутрішній валовий продукт), бюджет, економіка в цілому.

Тут час грає проти Путіна. Детальніше це виглядає наступним чином:

Третина ВВП РФ (33-34%) формується за рахунок нафтогазового комплексу. Половина з цієї суми (16,5-17%) - забезпечується в результаті експорту нафти, газу і обладнання за кордон. ВВП безпосередньо пов'язаний з надходженнями до бюджету. У 2015 році з запланованих 400 мільярдів доларів бюджету РФ близько 230 млрд. мали б становити гроші, отримані з відрахувань нафтогазовиків (за оцінками Путіна, близько 200 мільярдів - з нафти і близько 30 мільярдів - з газу).

Сьогоднішня ціна нафти, яка впродовж тривалого часу стійко тримається у межах $50 за барель (замість прогнозованих у бюджеті на 2015 рік $96-107 за барель), зменшує валютні доходи галузі мінімум вдвічі. В таких умовах лише за рахунок нафтогазу бюджет РФ недоотримає 25-30% від плану, його реальні надходження гарантовано зменшаться не менш як на $100-120 млрд.

Придворні путінські аналітики кинулися переконувати народ, що наслідки падіння цін не такі й болючі, економіка має резерви для компенсації втрат... Доберемо, мовляв, за рахунок сільського господарства. Маніпулюють статистичними даними. Для переконливості вигадують нові складні економічні формули...

Реальний стан справ ще невтішніший. За таких масштабів залежності російського ВВП від нафти й газу, з такими ціновими розривами, не допоможуть ані курсова різниця, ані селяни, ані золотовалютні резерви.

Амортизаційні можливості, наявні в РФ, закладалися під принципово інші амплітуди коливань. Стабілізаційні заходи ще могли б бути ефективними у разі солідарних зусиль усього світу, як це було в період розпаду СРСР. Агресору ж допомога цивілізованих країн не світить. Сучасна Росія не може розраховувати на міжнародні економічні механізми стримування криз та забезпечення економічного підйому: інвестиції, нові ринки збуту, м'яку кредитну політику тощо.

Крім нафти й газу, які становлять майже 70% експорту РФ, ще 25% експорту держави-агресора припадає на зброю, продукцію важкої промисловості, транспорт, метали (нікель, алюміній), алмази, продукцію хімпрому та ін. Санкції суттєво обмежують зовнішні ринки і прибутковість цих секторів.

Банківські санкції знецінюють потенціал інших активів економіки РФ. Тому найпесимістичніші прогнози можуть виявитися для російського ринку вершинами мрій.

Задекларовані золотовалютні резерви РФ лише протягом 2014 року зменшилися з $510 млрд. до $385 млрд., тобто, на 25%. Динаміка перших місяців цього року ще гірша. Традиційно для пострадянської корумпованої сфери державних фінансів, ліквідність залишків резерву падає у геометричній прогресії відносно зменшення їх запасів. Не виключено, що реальна ціна мільярдних залишків РФ виявиться на порядок нижчою, ніж очікується.

Зрозуміло, кредитів не буде.

В таких умовах Росію чекає посилення фіскального та економічного тиску на працюючі підприємства. Що, в свою чергу, потягне ланцюг проблем. Тінізація бізнесу, приховування доходів та консервація заощаджень "під подушкою", замість інвестицій, високий рівень інфляції, суттєве погіршення соціального становища більшості громадян, особливо бюджетників: вчителів, лікарів, службовців, силовиків; безробіття, трудова міграція.

На першому етапі уряд РФ ще намагається латати бюджетні проблеми за рахунок емісії девальвованого рубля. Вже з'явилися анекдоти: "Уряд підвищив на 1000 рублів пенсії російським пенсіонерам. І тепер вона становить не 250, а 150 доларів. Пенсіонери з жахом чекають наступного підвищення".

$200 млрд. - це майже 10% ВВП. Дуже відчутно. Бравадою чиновників такі втрати не замаскуєш. Конфлікт між телевізором і холодильником в оселях росіян суттєво загостриться.

В рахунку є й третій пункт. Контрибуції на користь України. Клієнт має заплатити за побитий посуд, вибиті вікна і зламані меблі, за бійку з персоналом. За вкрадену срібну ложечку...

Те, що повертаємо Крим, тут і до ворожки не ходи.

Заплатять за зруйновані Слов'янськ, Краматорськ, Донецьк, Луганськ, Щастя, Горлівку, Маріуполь, Волноваху, Дебальцеве, Іловайськ, сотні інших сіл та містечок. Зруйновані промислові об'єкти, комунікації... За нинішніми оптимістичними підрахунками уряду, руйнувань завдано на понад $10 млрд. З ремонтами та меблями сміливо можна додати ще таку ж суму.

Втрачено майно у 3-4 мільйонів українців, змушених поневірятися світами у пошуках шматка хліба і даху над головою. Додаткові видатки на кожного члена сім'ї протягом року. Ще $2-3 мільярди на рік. Разом - борг Україні $22-25 млрд.

Ледь не забув. Вкрадене у рамках російської "програми братньої допомоги", обладнання Луганського патронного, Луганського машинобудівного та Донецького заводу "Топаз" та інших українських підприємств, звісно ж, доведеться повернути, з відшкодуванням витрат.

Ця частина рахунку ще зазнає суттєвих коректив і точно не в сторону зменшення.

Усього, станом на сьогодні, ціна "гулянки" в Україні - 220-225 мільярдів доларів.

Наш клієнт починає потроху тверезіти. Йому ще кортить прийняти дозу бальзаму, щоб забутися у рятівному сні, але щось стримує: дорого і боляче! Бо після кожної дози морда бита все дужче.

- "Це не справедливо, - видавлює, - Ваші теж гуляли, хай платять!"

Не переймайся, "наші" заплатять. Нас чекають великі об'єми будівельних громадських робіт. В'язні матимуть чим зайнятися.

Та він не здається. Стає в героїчну позу, б'є себе в груди, роздирає тільняшку, волаючи: "ви знаєте, хто я? Ви не уявляєте, що я з вами зроблю!.." Але звичної реакції не бачить: ані страху, ані співчуття.

А потім... Потім він покладе голову на стіл підніме вгору жалісливі очі і тремтячим голосом спитає: "За что?".

За жадібність, за тупість, за ненависть... За all inclusive.

Просто настав час платити.

Немає грошей? Ми візьмемо "борзыми щенками и орловскими рысаками".

Источник: glavnoe.ua

Автор: Іван ВАРЧЕНКО

Новости портала «Весь Харьков»