Нацгвардія на захисті Харківщини: по окупантах на Куп’янському напрямку працюють міномети

Це – кадри бойової роботи слобожанських гвардійців по позиціях окупантів в Серебрянському лісі на Луганщині.

Василь «Іванович», мінометник 5-ї Слобожанської бригади НГУ

Серебрянський ліс, там дорога смерті була, дорога виживання. Ми по ній їздили зліва-справа – міни. На узбіччі машини згорілі. Одна дорога, яка завжди прострілювалася. І ми з побратимами виконували завдання, їздили на бойові позиції.

На Луганщину мінометники П’ятої Слобожанської бригади Національної гвардії України їхали у піднесеному настрої. Раніше опинилися в самому центрі Харківського контрнаступу.

Руслан «Клевер», мінометник 5-ї Слобожанської бригади НГУ

Ми не знали, коли вона почнеться і постійно нам казали – завтра, завтра… Це була таємниця. А ми: «Ой, треба привезти міни, треба зробити то, ой, не встиг, ой, будь ласочка». І от я прокидаюсь – до нас розвідники, дронщики прийшли і я другу своєму Ромчику кажу: «Може, не сьогодні». А він: «Танки вже в поле поїхали». А я такий: «О, міни не встигли привезти». Окупанти тікали, трохи ми вальнули по них, але вони так втекли, що ми особливо і попрацювати не встигли.

Найважче, розповідають воїни-гвардійці, у Кліщіївці під Бахмутом. На українських захисників там полювали ворожі дрони-камікадзе. Дорога до позицій – складна й небезпечна у будь-яку пору доби. За таких умов мінометники виконували бойові завдання та нищили ворога.

Руслан «Клевер», мінометник 5-ї Слобожанської бригади НГУ

Це дуже така абсолютно знищена місцевість, дуже довга дорога, постійно криють всім, чим можна. Тепер у них КАБи FPV-дрони. Тренд цього сезону FPV-дрони. То ти стрибав, від мін ховався. Тепер чуєш, де там FPV-дрон летить, і постійно на межі смерті працюєш. Найважче – це дійти до позицій. І буває: впав в той погріб і думаєш – все нормально, я вдома, я дійшов якось, якимось дивом

Василь «Іванович», мінометник 5-ї Слобожанської бригади НГУ

Там і втрати були. Випрацюємо боєкомплект за день, а вночі треба його поповнити. Ходили пішки за 2,5 км. Все наносили, спали по годині-дві. Незважаючи ні на що. І знову зранку працювали.

Зараз мінометники-гвардійці захищають Харківщину. Радіють, що мали час добре замаскувати позиції. Щоб почати вести вогонь по окупантах, злагодженому мінометному розрахунку потрібно кілька хвилин.

Працівник айті-галузі у мирному житті, мінометник з позивним «Клевер» говорить: знання математики допомагає бити по ворогу влучніше.

Руслан «Клевер», мінометник 5-ї Слобожанської бригади НГУ

Ти постійно рахуєш кути, ти маєш розуміти, що таке полярні координати. Чому точка наведення: якщо вона близько, вона не працює на великих кутах, це треба рахувати синус або тангенс. Там математика. А фізика – це більше для цікавості. Як летить міна, наскільки вона високо підлітає, наскільки там сильний вітер.

Цей бліндаж на Куп’янському напрямку гвардійці облаштували самі. Мінометник пан Василь з позивним «Іванович» до великої війни працював в аграрному бізнесі.

Василь «Іванович», мінометник 5-ї Слобожанської бригади НГУ

У нас люди по віковій категорії є від 20 років, а мені 58. Я думаю, у кожного свій досвід. І кожен ділиться своїм досвідом і робить хто що вміє. Інші всі допомагають і все воно робиться.

Пан Василь Харківщини. Вдома на гвардійця чекає велика родина – у чоловіка п’ятеро дітей. Те, що найрідніші люди ним пишаються та чекають, допомагає триматись у найтяжчих боях. Гвардієць «Клевер» після Перемоги мріє займатися квантовим програмуванням та штучним інтелектом. Та зараз воїни впевнені – вони на своєму місці. Захищають свої родини, рідну землю та країну.