Бойове хрещення та втрати: історія прикордонника “Косого”
Після закінчення економічного факультету чоловік підписує перший контракт і розпочинає службу на Київщині.
Служба захоплює військового, та ранок 24 лютого 2022 року змінює напрямок основних завдань прикордонника. Деякий час прикордонник разом з побратимами обороняли Київщину, а згодом вибув на північ та схід.
«Найтяжчим для мене у цій війні є втрати побратимів. На жаль, у нашому підрозділі загинув один наш військовий. Нам було психологічно тяжко, але ми тримались, бо знали заради кого і чому ми тут», – розповідає Косий.
«З Донеччини мені найбільше запам’ятались перші три години, коли ми заступили на позицію. То було таке собі бойове хрещення. По нас тоді густо відпрацювала артилерія. І пам’ятаю піднімаю очі до неба і кажу сам собі – з днем народження. А згодом звикли до обстрілів», – ділиться прикордонник.
Через щільну інтенсивність обстрілів на Донеччині групі прикордонника доводилось нелегко, але гумор і оптимізм завжди переважали і військові завжди виконували покладені на них завдання не лишаючи своїх позицій.
«Я готовий і буду захищати свою країну до останнього свого подиху, бо це моя земля і я не збираюсь її віддавати», – говорить військовий.
У вільний час чоловік любить грати на гітарі і мріє вдома, після Перемоги, зіграти улюблену мелодію для коханих – своєї дівчини, мами та бабусі.
317 
