Дослідниця пояснила, чому гарні оцінки в школі не призводять до успіху в житті

Відмінне навчання в школі? Це те, чого від своєї дитини домагаються всі батьки. Мама каже, що треба старанно вчитися, і у вас все буде добре. І дуже часто мама права.

Але не завжди.

Карен Арнольд, дослідниця з Бостонського коледжу, вивчала 81 відмінника середньої школи, щоб зрозуміти, що стане з тими, хто виділявся в плані навчання в майбутньому. З 95 відсотків тих, хто вступив до коледжу, середній бал атестата склав 3,6, а до 1994 року 60 відсотків отримали вищу освіту. Вважалося, що успіх в коледжі обумовлений успіхом в середній школі. Майже 90 відсотків зараз займаються професійною кар’єрою, 40 відсотків займають посади найвищого рівня. Вони надійні, послідовні, добре підготовлені, і за всіма мірками проживають хороші життя.

Але скільки з відмінників середньої школи продовжують змінювати світ, керувати світом або вражати світ? Відповідь зрозуміла: нуль.

Коментуючи траєкторії успіху тих, кого вона вивчала, Карен Арнольд говорить: «Не дивлячись на те, що більшість з них є сильними професійними учнями, переважна більшість відмінників не грає в дійсно вищій дорослій лізі». В іншому інтерв’ю Арнольд заявляє: «Відмінники навряд чи в майбутньому стануть візіонерами … вони зазвичай осідають в системі, а не змінюють її».

Чи означає це що у даних 81 відмінників немає шансів піднятися вгору? Ні. Дослідження показують, що те, що робить учнів успішними в школі, поза її стін також дає значні переваги.

Так чому ж успіх в середній школі так рідко повторюється в реальному житті? Є дві причини. По-перше, школи винагороджують учнів, які послідовно роблять те, що їм кажуть. Академічні оцінки співвідносяться тільки з інтелектом (стандартизовані тести гарно корелюють з вимірюванням IQ). Оцінки, однак, є відмінним індикатором самодисципліни, сумлінності та здатності дотримуватися правил.

В інтерв’ю Арнольд говорить: «По суті, ми винагороджуємо готовність йти в ногу з системою». Багато з відмінників зізнавалися, що вони були не найрозумнішими в класі, але всього лише сумлінними учнями. Інші говорили, що головне завдання в стінах навчального закладу – відповідати запитам викладача, а не краще за всіх знати матеріал. Більшість випробовуваних в дослідженні були класифіковані як «кар’єристи»: вони бачили, що їхня робота – отримання хороших оцінок, а не навчання.

Друга причина полягає в тому, що школи заохочують універсалізм. Пристрасті і досвіду надається невелике значення. Реальний світ, проте, винагороджує зворотнє. Арнольд, кажучи про відмінників, каже: «Вони дуже добре підготовлені, особисто і професійно, але вони ніколи не мали якоїсь області, в яку б вкладали всю свою пристрасть. Зазвичай це не приносить успіху в школі».

Якщо ви хочете добре вчитися в школі, і ви захоплені математикою, вам потрібно перестати сидіти тільки над нею, щоб мати можливість отримати вищу оцінку і з історії. Цей узагальнений підхід не приносить користі. Але врешті-решт майже всі ми робимо кар’єру, в якій один ключовий навик дуже потрібний, а інші навички не так важливі.

За іронією долі, Арнольд виявив, що інтелектуальні учні, яким подобається вчитися дуже часто відчувають в школі проблеми. У них є пристрасті, на яких вони хочуть зосередитися, в яких вони більше зацікавлені в досягненні майстерності, тому вони вважають структуру школи задушливою. Тим часом, відмінники дуже прагматичні. Вони дотримуються правил для досягнення високої оцінки замість того, щоб досягти глибоких знань.

У школи є чіткі правила. У житті ж часто все не так. Коли немає чітко визначеного шляху до успіху, академічні успіхи можуть і не допомогти. Дослідження Шона Ахора в Гарварді показують, що оцінки в коледжах не є гарантією подальшого успіху в житті. Дослідження 700 американських мільйонерів показало, що середній бал диплома в коледжі склав 2,9.

Успіх в житті досягається не за правилами; шкільні ж показники просто усувають крайності – і хороші, і погані. Хоча це, як правило, добре, буває так, що для майбутньої кар’єри це шкідливо. Уявіть, що вашим автомобілем керує поліцейський, який їде зі швидкістю 55: шансів розбитися набагато менше, проте і до рекордів швидкості ви не доберетеся.

Источник: variat.com.ua

Новости портала «Весь Харьков»