Генерал-лейтенант Руслан Хомчак: «Наше партнерство з НАТО має незворотний характер»

Редакція журналу «Телеком» отримала можливість задати питання, щодо Збройних Сил України, реорганізації Генерального штабу у світлі переходу до військових стандартів НАТО, бойових дій на Сході країни та багато іншого. Відповідає начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал-лейтенант Руслан Хомчак.

Саме сьогодні які зміни, на Вашу думку, потрібні в роботі Генерального штабу?

За минулі роки низку структурних підрозділів приведено у відповідність до структури, прийнятої у штабах НАТО. Наразі перед нами стоїть завдання завершити повну структурну перебудову Генерального штабу.

Загалом усі заходи стосовно переведення як Генерального штабу ЗС України на J-структуру, так і органів військового управління оперативної ланки на J (G, A, N)-структури будуть завершені до кінця 2020 року.

Водночас готуються пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які забезпечать введення протягом 2020 року окремих посад Головнокомандувача ЗС України та начальника Генерального штабу ЗС України, а також набуття Генеральним штабом ЗС України та іншими органами військового управління спроможностей у складі J (G, A, N)-структур.

Також до кінця 2019 року передбачається завершити формування нових командувань (Командування військ зв’язку та кібербезпеки, Командування сил підтримки), які дозволять позбавити Генеральний штаб невластивих функцій. Планується впровадити нову, вдосконалену, організаційно-штатну структуру Об’єднаного оперативного штабу та продовжити подальшу його трансформацію в Командування об’єднаних сил (протягом 2020 року).

Важливий аспект — продовження автоматизації процесів оперативного (бойового) управління та адміністративної діяльності. Пріоритетами за цим напрямом є:

• автоматизація процесів керівництва та управління військами;

• управління авіацією та протиповітряною обороною;

• автоматизація обліку особового складу та управління персоналом;

• управління ракетними військами й артилерією;

• управління веденням військової розвідки;

• управління логістичним забезпеченням;

• управління оборонними ресурсами.

• У рамках удосконалення систем управління основна увага приділяється питанням відокремлення функцій генерування від функції застосування.

Матрицею Стратегічного оборонного бюлетеня України визначено строк виконання зазначеного завдання до кінця 2020 року.

На цей час функції генерування вже покладено на командування видів і родів військ (сил) та частково — на Генеральний штаб.

Функцію застосування військ (сил) покладено на Об’єднаний оперативний штаб, який нині реалізує це в операції Об’єднаних сил.

Водночас, відповідно до діючого законодавства за Генеральним штабом зберігається функція стратегічного керівництва силами оборони в разі повномасштабної агресії. За командувачами видів залишено повноваження з проведення видових операцій поза межами відповідальності командувача об’єднаних сил.

Щодо можливих змін форм ведення бойових дій. На цей час у національній теорії та практиці збройної боротьби залишаються раніше прийняті форми ведення операцій та бойових дій. Разом із тим, у ході проведення оборонного огляду, відповідно до імовірних сценаріїв виникнення та розвитку ситуацій воєнного та гібридного характеру, опрацьовані відповідні варіанти застосування військ (сил), триває розробка їхніх завдань. За результатами цієї роботи, за потреби, будуть уточнені форми застосування військ (сил).

Як змінилися бойові дії на Сході України за останні пів року?

Незважаючи на міжнародні санкції та засудження світовою спільнотою агресивних дій Росії, які завдали серйозного удару по імперським амбіціям Кремля, вище політичне керівництво РФ не відмовляється від планів щодо повернення України до сфери своїх геополітичних інтересів. Москва й надалі намагатиметься впливати на політичні та економічні процеси в нашій Державі, застосовуючи весь спектр гібридних форм і методів, масштабних інформаційної та економічної війн, у тому числі воєнної агресії.

Безпосередньо в смузі відповідальності Об’єднаних сил РФ продовжує утримувати потужне угруповання військ. Основу керівного і командного складу в ланці бригада/полк та штаби армійських корпусів — складають кадрові офіцери й генерали ЗС РФ, які відряджаються до тимчасово окупованих теріторій (ТОТ) України терміном від 3 до 12 місяців.

Здебільшого, офіцерський склад ЗС РФ свідомо виконує обов’язки за «посадою», він політично та ідейно вмотивований, має досвід бойових дій, який отримав у «гарячих точках» на пострадянському просторі, Близькому Сході та в інших збройних конфліктах. З метою приховування російських військових, офіцери ЗС РФ залегендовані шляхом зміни їхніх особистий даних.

Уцілому, обстановка в районі проведення операції ОС залишається контрольованою.

Незважаючи на досягнуті політичні домовленості щодо припинення обстрілів, противник продовжує вести вогонь на ураження по підрозділах Об’єднаних сил. Вздовж усієї лінії зіткнення російсько-терористичними військами широко застосовується важке стрілецьке озброєння, міномети і протитанкові ракетні комплекси. Періодично ворог здійснює артилерійські обстріли з прихованих вогневих позицій, які обладнані в середині окупованих населених пунктів. Слід зауважити, що окупаційні війська не відвели значну частину важкого озброєння на безпечні відстані та своїми діями грубо порушують Мінські домовленості.

Відверто порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, окупанти систематично обстрілюють населені пункти, внаслідок чого гинуть мирні люди, руйнуються житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури. При цьому фіксуються чисельні випадки прямого втручання окупаційних військ в роботу місії ОБСЄ. З метою недопущення патрулів ОБСЄ до військових об’єктів бойовики навмисно встановлюють хибні позначки «мінні поля або заміновано» на маршрутах руху.

Нехтуючи досягнутими домовленостями, російські окупанти встановлюють мінні поля вздовж усієї лінії розмежування та в районах транспортних комунікацій. Розширення мінних полів та відсутність позначок суттєво підвищують рівень небезпеки. Регулярно трапляються випадки підриву місцевих мешканців та цивільного пасажирського автотранспорту.

Поряд з цим, противник досліджує новітні системи озброєння російської армії, використовуючи територію Донбасу як величезний військовий полігон. Проходять апробацію комплекси радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, безпілотні літальні апарати, системи наведення високоточної зброї (керовані боєприпаси), наземні станції артилерійської розвідки, захищені засоби цифрового зв’язку, тактичне спорядження та снайперська зброя.

В розпорядженні компетентних органів є чимало захоплених зразків зброї, що є на озброєнні виключно в ЗС РФ та вкотре доводить безпосередню участь РФ у збройному конфлікті на території України.

Якими є першочергові задачі на найближчий рік у розбудові Збройних Сил України?

Завершення адаптації Генерального штабу Збройних Сил України до типової J-структури штабів НАТО та забезпечення набуттям ним спроможностей щодо стратегічного керівництва силами оборони.

Завершення переведення органів військового управління оперативної ланки на G, A, N-структури.

Уточнення розподілу бойового складу Збройних Сил України мирного часу за функціональним призначенням (у разі завершення особливого періоду).

Ми постійно обговорюємо питання трансформації ЗС України та військової економіки до стандартів НАТО. Що Ви вважаєте пріоритетними завданнями для нас у цьому напрямку? Чи реалістичною є мета до 2020 року виконати поставлені задачі щодо імплементації стандартів НАТО в ЗСУ?

Так, це пріоритетне завдання для Збройних Сил України, що є складовою реалізації Євроатлантичного курсу України. Мова йде не лише про впровадження конкретних документів НАТО, а і про підходи, принципи і навіть культуру. Окрім згаданої трансформації системи управління відповідно до стандартів НАТО, ми продовжуємо впровадження оборонного планування на основі спроможностей, яке є втіленням підходу держав — членів НАТО. Ми продовжимо вдосконалювати систему підготовки на основі стандартів держав — членів НАТО. Зазначене стосується і створення системи логістики та медичного забезпечення.

Дійсно, перед нами стоїть завдання до кінця 2020 року завершити впровадження стандартів НАТО, але в межах пакету Цілей партнерства, який періодично оновлюється в рамках співпраці України з НАТО. Ми проводимо роботу з впровадження стандартів НАТО і поза межами Цілей партнерства. Тому цей процес триватиме й надалі, і він має незворотній характер.

Чи спроможні Збройні Сили України ефективно протидіяти російській навалі? Якими є найбільші ризики та виклики для всього силового блоку України?

На сьогодні Збройні Сили України разом з іншими складовими сил оборони виконують завдання щодо стримування та відсічі збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей в рамках проведення операції об’єднаних сил. До виконання Збройними Силами України цих завдань залучено фактично всі військові частини бойового складу, як зі складу Сухопутних військ, так і інших військ (родів, сил).

Набутий протягом понад п’яти років досвід та проведені Генеральним штабом ЗС України заходи дозволили створити умови, за яких вони здатні достатньо ефективно протидіяти збройній агресії зі сторони Росії. Нарощування складу і готовності військових частин ЗС України, наявність навчених мобілізаційних ресурсів дозволяє нам за потреби створити необхідні оборонні угруповання, які будуть спроможні нанести противнику суттєвих втрат, що на сьогодні є головним стримуючим фактором розширення збройної агресії РФ за межі Донецької та Луганської областей та АР Крим.

Водночас ми повинні чітко розуміти, що найбільшими ризиками та викликами для України залишаються постійне нарощування РФ свого воєнного потенціалу та ведення нею агресивної зовнішньої політики, що зберігає в коротко- та середньостроковій перспективі можливості застосування нею відкритої воєнної сили проти нашої країни.

За цих умов нам необхідно змінювати наявний старий парк озброєння та військової техніки на більш сучасні зразки, розвивати авіацію, флот, набувати спроможностей щодо оборони в інформаційному та кібернетичному просторі, тощо.

Багато обговорюють так званий «режим тиші» та відвід українських підрозділів, розповсюджується багато нісенітниць із цього приводу. Проясніть, будь ласка, ці питання: які настанови зараз є в українських підрозділів щодо утримання тиші та відкривання вогню у відповідь?

Відповідно до мого розпорядження від 20.07.2019 № 17533 та на рішення Тристоронньої контактної групи від 17 липня 2019 року встановлено всеохоплюючий, сталий і безстроковий режим припинення вогню.

Командирами всіх рівнів проводиться відповідна робота з особовим складом щодо максимального утримання від усіх видів порушень режиму припинення вогню, з метою недопущення втрати іміджу України в очах світової спільноти та недопущення провокацій з боку об’єднаних сил щодо відкриття вогню противником.

Вогонь у відповідь відкривається виключно в разі загрози життю та здоров’ю підпорядкованого особового складу та втрати території. Рішення щодо застосування штатної зброї приймається командиром відділення (старшим спостережного посту) — в межах позицій відділення або спостережного посту, командиром роти (взводу) — в межах ротного (взводного) опорного пункту, командиром батальйону — в межах батальйонних районів оборони, командиром бригади — в смугах оборони бригади.

Застосування важкого озброєння, яке, відповідно до Мінських домовленостей, утримується в районах відведення, здійснюється у випадках загострення обстановки, виключно за рішенням командирів оперативно-тактичних угруповань, з подальшою доповіддю Командувачу Об’єднаних сил та начальнику Генерального штабу — Головнокомандувачу Збройних Сил України.

Це, скоріше, політичний блок питань, але сучасна гібридна війна неможлива без відповідей на них і з боку військового керівництва. Як Ви вважаєте, на яких умовах можуть бути закінчені бойові дії на Донбасі? Чи повинна українська сторона сідати за стіл переговорів з керівництвом ОРДЛО, визнаючи їх офіційно? Чи треба прив’язувати це з питанням визволення Криму?

Ви правильно зазначили, що ця проблематика містить політичний чинник, проте бойові дії на Донбасі мають бути завершені виключно за умов звільнення усіх українських заручників та полонених, повного взяття під контроль Україною окупованих на цей час територій та відповідних ділянок державного кордону з Російською Федерацією. В такому контексті особовий склад Збройних Сил України готовий виконати свій конституційний обов’язок щодо захисту життя, здоров’я, прав та свобод наших громадян.

Разом з тим, питання переговорів входить до компетенції політичного керівництва країни. Водночас, українська армія здатна підтримати сприятливі умови щодо стримування агресора та забезпечення переговорного процесу в нормандському або іншому визначеному форматі з метою завершення збройного конфлікту в політико-дипломатичний спосіб.

Щодо Криму — тут іншої позиції бути не може: Крим — це Україна. Шляхи його звільнення та повноцінного повернення до складу нашої держави, окрім фактору суто військового, мають значний інформаційний і політичний підтекст і мають розглядатися комплексно з можливим залученням міжнародних партнерів.

Якими є пріоритети в переоснащенні військ цифровими засобами зв’язку?

Основними пріоритетами в переоснащенні військ цифровими засобами зв’язку є:

· приведення системи зв’язку ЗС України у відповідність до змін структури системи управління ЗС України;

· радіозв’язок у тактичній ланці управління;

· впровадження автоматизованої системи поля бою (BMS — battle management system).

Питання кібербезпеки: хто буде розвивати цей напрям?

Розвиток цього напряму планується покласти на J-структури (загальне стратегічне планування) та на командування військ зв’язку та кібербезпеки (організація та впровадження). Основні напрями розвитку є:

розроблення нормативно-правової бази;

· створення військових частин та підрозділів із кібербезпеки;

· нарощування матеріально-технічної бази (програмно-апаратні комплекси з кібербезпеки);

· міжнародне співробітництво з НАТО та іншими партнерами;

· підготовка особового складу (навчання, курси, тренінги, тренування тощо);

· військово-цивільне співробітництво.

Процес трансформації до органів управління за стандартами НАТО — переходу до J-структури, вимагає наявності управлінських і технологічних знань та навичок у керівного складу ЗСУ. Як оцінюється рівень знань, досвіду керівної ланки, які заходи плануються до впровадження у найближчий час?

Слід враховувати, що для підготовки фахівців для всіх рівнів військової ієрархії повинен пройти досить тривалий час, можливо, навіть, виховання нових поколінь військовослужбовців. Тому одним із завдань є раціональне використання тих військовослужбовців, які пройшли навчання за кордоном. Треба зробити так, щоб у них не виникало бажання звільнятися з військової служби через рік-два після навчання.

Чи забезпечено вільне спілкування англійською мовою керівного складу ЗСУ з радниками НАТО та подальша взаємодія з країнами союзниками?

На жаль, на цей час ми поки що не досягли здатності більшості керівного складу Збройних Сил України вільно спілкуватись англійською мовою з іноземними колегами.

Це — одне з проблемних місць та, водночас, наших важливих завдань на майбутнє. Зазначене стосується впровадження стандартів НАТО та нарощування спроможностей української армії діяти спільно з військовими формуваннями інших держав під час проведення операцій з підтримання миру та безпеки, а також заходів підготовки військ (сил), у першу чергу — багатонаціональних навчань.

Сьогодні наші основні зусилля спрямовані на вдосконалення навичок володіння англійською мовою військовослужбовцями, які залучаються до участі в операціях, навчаннях, тренуваннях та до роботи у складі штабів НАТО з метою досягнення необхідного рівня для ефективного спілкування та використання оперативної термінології та процедур Альянсу.

Втім, не припиняється й робота з покращення ситуації з опануванням навичок володіння іноземною мовою нашим керівним складом. Так, за сприяння Британської Ради в Україні, сьогодні здійснюється індивідуальна підготовка з вивчення англійської мови дев’яти осіб з вищого керівного складу Міністерства оборони та Збройних Сил України. У кожному Головному управлінні Генерального штабу та органі військового управління ЗСУ є відповідна кількість підготовленого особового складу, який володіє англійською мовою на рівні СМР-2 та забезпечує вільне спілкування своїх керівників з представниками НАТО.

Загалом у Генеральному штабі та органах військового управління Збройних Сил України можуть вільно спілкуватися англійською мовою майже кожна друга особа з числа керівного складу та їх заступників.

Використання сучасних телекомунікаційних сервісів та інформаційних систем на керівному рівні — необхідна умова боєздатності сучасної армії. Що планується для верхньої ланки ЗСУ в цьому напрямку?

На цей час без знань та елементарних практичних навичок щодо застосування сучасних телекомунікаційних сервісів та інформаційних систем неможливе управління військами та прийняття вірного рішення в тій чи іншій обстановці. Новітні телекомунікаційні сервіси та інформаційні системи широко застосовуються під час навчань та тренувань. За результатами їх застосування проводиться ретельний аналіз та робляться висновки щодо доопрацювання і прийняття на постачання (озброєння).

Для прискорення процесу автоматизації в Управлінні розвитку автоматизації ЗСУ та ГУЗІС нині переглядають усі дослідно-конструкторських роботи з метою, по-перше, виключити паралельну розробку різними колективами одних і тих самих функцій в загальній системі, а по-друге — не випустити з поля зору жодну з дійсно перспективних і сучасних розробок, зокрема й волонтерських. Також до кінця поточного року планується суттєво збільшити потужність сил та засобів впровадження автоматизації, особливо польових: це пришвидшить перехід Армії на нові стандарти й технології.

Працюємо також над кардинальним реформуванням системи підготовки кадрів: вже найближчим часом нам будуть потрібні сотні висококваліфікованих спеціалістів, зокрема й у сфері ІТ, і ЗСУ повинні забезпечити для них сучасні, конкурентні умови праці. Тут підходи вже зрозумілі: в ЗСУ є практика доплат за набуту кваліфікацію, наприклад, для розвідників та снайперів. Будемо розповсюджувати цю практику й на фахівців в ІТ-галузі, створювати власне державне замовлення на профільних кафедрах цивільних вишів.

Щодо питання використання їх керівним складом або офіцерами молодшої ланки, то тут немає різниці — вони повинні знати й застосовувати на практиці всі сучасні досягнення, що впроваджені в ЗС України. За цим я уважно слідкую та роблю певні висновки.

Кожного року на «нервову систему» ЗСУ (зв’язок і телекомунікації) виділяють фінансів не більше 70 % від розрахованих потреб, а з 2019 року — навіть 50 %. Якими є пріоритети при плануванні потреб у бюджетному процесі?

На 2020 рік Генеральним штабом Збройних Сил України визначено потребу у фінансовому ресурсі в сумі 218,7 млрд грн (на виконання першочергових заходів — 136,6 млрд грн), що становить 3 % від валового внутрішнього продукту України на 2020 рік та відповідає Закону України «Про національну безпеку України».

При визначенні першочергових заходів найперше за все враховувалися пріоритетні напрямки, які визначені Державною програмою розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року, державними цільовими оборонними програмами, а також рішеннями керівництва держави та Міністерства оборони України.

Головний пріоритет — розвиток зенітно-ракетних військ. Крім того, пріоритетним у Повітряних силах є закупівля або модернізація літаків, у Військово-морських силах — захист території України з морського напрямку (закупівля ракетних комплексів, ствольної артилерії), покращення спроможностей Командування морської піхоти з проведення заходів відновлення боєздатності (бойового злагодження) військових частин (підрозділів).

Є, звичайно, і інші пріоритети, серед яких:

• створення ефективної системи зв’язку, оперативного (бойового) управління військами;

• закупівля (модернізація) нових зразків озброєння та військової техніки;

• створення на належному рівні стратегічних, оперативних та військових запасів озброєння, військової техніки та майна;

• забезпеченість особового складу речовим майном;

• створення належної системи соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей (гідне грошове забезпечення, забезпеченість житлом, медичне забезпечення);

• розвиток навчально-матеріальної бази для підготовки військ (сил).

Напрям, за яким рухаються Збройні Сили України у найближчий час та у 2020 році стосовно зв’язку та телекомунікації, — це один із пріоритетних напрямів розвитку Збройних Сил у системі управління військами. За час ведення бойових дій найбільш актуальним є переоснащення польової компоненти системи зв’язку, а саме закупівля новітніх засобів радіо, супутникового, радіорелейного та проводового зв’язку, модернізація комплексів (апаратних, станцій) виробництва колишнього СРСР, а також розвиток системи захисту інформації та кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Генеральний штаб розуміє важливість цього пріоритету при плануванні потреб у бюджетному процесі на 2020 рік і в майбутні роки та спрямовує виділений фінансовий ресурс на задоволення найбільш важливих на цей час заходів щодо розвитку системи зв’язку ЗС України в цілому.

Чи відповідають рішення керівництва ЗСУ духу та змісту консультаційної допомоги радників від країн НАТО в поточній ситуації?

Триває постійно діалог з радниками від держав — членів НАТО, зокрема у форматі Комітету реформ Міністерства оборони України та Збройних Сил України й відповідних підкомітетів, а також на повсякденній основі. Робота йде на трьох рівнях: стратегічному та оперативному (Комітет реформ та підкомітети), а також тактичному (робота інструкторів НАТО в підрозділах).

В інтересах Міністерства оборони України та Збройних Сил України за окремими функціональними напрямами експертну допомогу на постійній основі надають 39 іноземних радників з 11 країн світу, у тому числі шість стратегічних радників високого рівня від Великобританії, Канади, Литовської Республіки, Польщі, ФРН та США.

Консультативно-експертна група Комітету реформ при Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, до складу якої входять стратегічні радники високого рівня, на систематичній основі проводить засідання та робочі консультації в Україні. Протягом І півріччя 2019 року проведено сім подібних заходів за участі керівництва Міністерства оборони України та Збройних Сил України, представників структурних підрозділів органів військового управління та інших державних структур.

У Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України проводиться постійна робота щодо посилення ефективності використання іноземної консультаційно-дорадчої допомоги, що, зокрема, передбачає залучення іноземних експертів на ранніх етапах опрацювання ключових документів та ухвалення рішень, а також залучення додаткових радників за напрямами, що становлять інтерес причетних органів військового управління.

Слід зазначити, що стратегічні радники відзначають значний прогрес у реформуванні українського війська, починаючи з 2014 року, та підтверджують готовність до подальшої співпраці задля посилення обороноздатності України.

Водночас хотів би підкреслити, що в нашій роботі ми не намагаємось сліпо копіювати будь-який міжнародний досвід, а також враховуємо свої національні уроки, у першу чергу ті, що були отримані в ході протистояння збройній агресії з боку Російською Федерації.

Коли керівництво ЗСУ пройде тести на комп’ютерну обізнаність та цифрову безпеку?

Минулого року було підготовлено короткий тест на комп’ютерну обізнаність та цифрову безпеку, було запропоновано всьому особовому складу, який працює на АРМ з доступом до Інтернету, його пройти.

Водночас керівний склад повинен самостійно навчатись комп’ютерній обізнаності та цифровій безпеці разом із іншими напрямами, такими як фізична підготовка, вивчення нових зразків техніки та спеціальних предметів.

Вважаю, щоб керівництво Збройних Сил успішно пройшло тест, необхідно провести низку занять з комп’ютерної обізнаності та цифрової безпеки на базі вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України.

Источник: mil.gov.ua

Автор: Володимир Табаков, журнал «Телеком»