Як путін сподівається трансформувати російську торгівлю і чому йому не вдастся

The Economist випустив статтю про спроби путіна переорієнтуватися на Китай та Індію. Нижче - тези з деякими уточеннями.

(https://www.economist.com/finance-and-economics/2024/08/28/how-vladimir-putin-hopes-to-transform-russian-trade)

Війна в Україні вже змінила напрямок російської торгівлі. Країни, що не приєдналися до західних санкцій, такі як Китай та Індія, замінили втрачену торгівлю з Заходом. Через недостатню інфраструктуру на сході країни товари часто йдуть обхідними шляхами. російські чиновники турбуються про можливі блокування цих маршрутів та вплив НАТО на важливі артерії, такі як Босфор.

З метою збільшення експорту та захисту від втручання росія інвестує у альтернативні маршрути. Протягом наступного десятиліття вона планує в це вкласти 70 млрд доларів. Левова частка інвестицій буде спрямована на Далекий Схід і Північ. Менші кошти підуть на Міжнародний транспортний коридор Північ-Південь (INSTC), проект, призначений для з'єднання росії з Індійським океаном через Іран.

Офіційні особи обіцяють зростання трафіку по всіх не-західних торгових маршрутах. У 2022 році було відкрито перший залізничний міст через річку Амур. Інший міст був схвалений 2023. Також росія хоче збільшити обсяги вантажів на Північному морському шляху з 36 млн до 200 млн тонн до 2030 року. росія і Іран активно просувають INSTC. путін заявляє, що після завершення INSTC "значно диверсифікує глобальні потоки трафіку". Індія є ключовою ціллю, оскільки попит на вугілля та нафту там буде зростати як мінімум до 2030.

Однак ці плани стикаються з численними перешкодами.

Незадовільна інфраструктура. Льодовий покрив буде обмежувати використання Північного шляху до середини століття, коли вчені очікують перше літо без льоду. Десятиліття занедбаності залишили порти та залізниці у східній росії вкрай непридатними.

Брак грошей і шалена корупція. У розпал війни росія буде важко зібрати необхідну робочу силу та експертизу для модернізації шляхів. Інші зацікавлені країни, звісно, беруть участь власними грошима, але росія переважно має все оплачувати сама. Китай вкладається в інфраструктуру на виключно вдома, інколи надаючи кредити. З маршрутом “Північ-Південь” трохи простіше. Індія будує порт в Ірані для торгівлі нафтою. Але росія та Іран залишаються головними інвесторами, причому Іран залежить від російських позик для своєї частки.

До проблем з грошима додається корупція, яка при реалізації інфраструктурних проєктів в росії досягає найнижчих можливих стандартів.

Західні санкції значно ускладнюють доступ до необхідних технологій і компонентів. Збільшення потужностей Північного потоку залежить від успіху арктичних нафтових і газових проектів, але вихід західних компаній ускладнює процес. У квітні росія була вимушена призупинити виробництво на проєкті "Арктик СПГ 2" через брак танкерних компонентів. Подібні проблеми і на залізниці - минулого року росіяни призупинили використання 50 000 вагонів через брак деталей. І цих проблем лише більшає.

Невизначеність попиту. Немає гарантій, що нові маршрути будуть використовуватися в повному обсязі. Близько 150 000 контейнерів скупчилися на Далекому Сході росії через дисбаланс у торгівлі з Китаєм. INSTC може посилити конкуренцію між росією та Іраном, які експортують схожі товари на різні ринки. Переговори щодо проєкту "Сила Сибіру 2" зайшли в глухий кут через вимоги Китаю щодо субсидій.

Геополітичні розбіжності. Країни, залучені до проєкту “Північ-Південь” - Індія і Іран, Іран і Азербайджан тощо - постійно перебуває у стані “холодної напіввійни”. Що ставить координацію під велике питання. Та й Індія, диверсифіковуючи постачання нафти, продовжує дрейф у бік Заходу і є суперником Китаю.

Тож попри великі інвестиції та амбіції, путінській росії, як завжди, заважає реальність. Навіть за успішного виконання за будь-яку ціну інфраструктурних проєктів, попит на російські товари може не відповідати очікуванням, а санкції та нові кризи не дозволять компенсувати втрати торговельних контактів з Європою.

Джерело: https://t.me/yb_ua/6099

Новости портала «Весь Харьков»