Куди поділися «чесні» літри та кілограми або шринкфляція

У Верховній Раді готують законопроєкт, який може зобов'язати торговельні мережі вказувати ціну товару за кілограм або літр, якщо він продається в меншій упаковці.

● "Подаємо законопроєкт, щоб на цінниках зобовʼязані були вказувати ціну за літр/кілограм, і оці всі пляшки по 850 мл молока пішли в минуле. На наступному тижні реєструємо", – написав народний депутат Дмитро Гурін.

Ціна буде вказуватися на ціннику за два об'єми, пояснив він.

Логіка депутата не до кінця зрозуміла: яким чином нововведення сприятиме тому, щоб "оці всі пляшки по 850 мл молока пішли в минуле". Адже виробники й далі зможуть випускати товари в такій упаковці, просто в крамницях буде два цінника.

● Хай там як, ми вирішили дослідити, що змушує виробників зменшувати пакування і чи є це обманом?

● Куди поділися «чесні» літри та кілограми?

Продукту стало менше, а платимо стільки ж. Звичні для багатьох людей літрові пляшки молока чи кілограм рису замінили 870 мілілітрів та 900 грам. І це не межа — зменшення триває часто при тій самій ціні. Це явище бачимо не лише в Україні – його помічають споживачі по всьому світу.

● Маємо справу з так званою шринкфляцією (від англ. «shrink» — скорочуватися). Це стратегія, коли виробник зменшує кількість об'єму або ваги товару в упаковці при збереженні ціни. Таким чином він намагаються зберегти прибутки та утримати клієнтів, які, як припускається, болючіше реагували би на збільшення ціни, ніж на зміни в пакуванні.

Шринкфляція проявляється під час інфляції або інших економічних потрясінь, які негативно впливають на бізнес. Близький для українців приклад – війна. Вона принесла в країну руйнацію підприємств, здорожчання енергоносіїв, сировини, транспортування, виробництва, робочої сили і тому подібне.

● У таких ситуація виробники мають декілька варіантів дій: підняти ціну товару, змінити інгредієнти на дешевші або зробити меншу упаковку. Перші два досить ризиковані. Для виробника найкраще обрати безпечніший третій.

● Що робити покупцям, щоб не отримати "кота в мішку" і краще контролювати власний бюджет?

- Уважно читайте етикетки на товарах. На них, зазвичай, вказана вся достовірна інформація про товар, яку вимагає законодавство.

- Порівнюйте вартість аналогічних товарів, вираховуючи ціну за одиницю товару. Наприклад, якщо пачка зі 100 серветок коштує 40 гривень, то ціна однієї серветки буде 40 копійок. Якщо ж ми знаходимо пачку серветок з 110 штуками за ті ж самі 40 грн, то одна серветка коштує 36 копійок. Так само можна порахувати об’єми і кілограми. У багатьох європейських країнах є практика, коли біля цінника пишуть ціну за кілограм. Це допомагає покупцеві легше порахувати вартість.

- Замасковане "здорожчання" може проявлятися не лише у зменшенні кількости товару. Потрібно також звертати увагу на якість, дизайн та форму тари.

● Декілька прикладів:

- виробники можуть використовувати дешевший матеріал для пакування;

- змінити увігнуте дно в металевих, пластикових чи скляних банках. Чим воно більше, тим менше продукту;

- використовувати новий дизайн пакування з текстом на кшталт "Новий смак", щоб привернути увагу до зміненого продукту;

- використовувати вужчий і вищий контейнер задля маскування зменшення об’єму.

● У 2023 році провели дослідження продуктів, які зменшилися в розмірах, але не в ціні. Дослідники стверджують, що середній відсоток зменшення розмірів харчових продуктів у США становив 11.84%.

Також автори наводять уявні приклади, щоб продемонструвати абсурдність того, як виглядали би втрати, якби зменшення в 12% застосовувалося не лише в харчових сферах. Наприклад, 65-ти дюймовий телевізор виявився би на домашній стіні 58-ми дюймовим, а 8-кілометрова поїздка на таксі завершилася би майже за 1 кілометр до місця призначення.

● У вересні цього року стало відомо, що французька мережа супермаркетів Carrefour почала інформувати своїх клієнтів про випадки шринкфляції. Вони клеять наклейки на продукти харчування, повідомляючи, що пляшки стали меншими, а вміст упаковки – легшим.

Carrefour виявив 26 продуктів, упаковки яких стали меншими, але без відповідного зниження цін. Під роздачу потрапили компанії Nestle (дитяча суміш Guigoz зменшилася з 900 грамів до 830) і PepsiCo (кількість холодного чаю Lipton зі смаком персика без цукру зменшилася з 1.5 літрів до 1.25).

У Carrefour заявили, що таким чином створюється тиск на фірми, аби ті переглянули свою цінову політику. Але, незважаючи на ніби то хороші наміри Carrefour, супермаркет піддався критиці з боку організації з захисту прав споживачів «60 мільйонів споживачів» (60 Millions de Consommateurs). Представники організації стверджують, що Carrefour таким методом намагається втертися в довіру до споживачів.

● Знавці стверджують, що після появи нових розмірів на полицях, вони, зазвичай, такими й залишаються. Втім, якщо економічні проблеми зникають, виробники могли би збільшити кількість товару. Але, оскільки люди не завжди помічають зменшення кількости продукції, так само вони можуть не помітити й збільшення. Через це компанії вдаються до інших маркетингових трюків — вони випускають «новий» продукт із новою назвою і яскравими написами «+ 20%» чи «ВИГІДНО».

● Споживачам явище шринкфляції зазвичай не подобається. Погодьтеся, не дуже приємно отримувати за ту саму ціну не 100 грам шоколаду, а 85. Хай там як, мабуть, це менше зло, ніж якби у відповідь на економічні виклики виробники зменшували якість товару. Хоча ця маніпуляція виробників усе одно здається підступною.

Джерело: https://www.facebook.com/behindtheukrainenews

Новости портала «Весь Харьков»