22.11.2020 10:36
Просмотров: 259

Що Covid робить з нашою психікою. А як це було після аварії на ЧАЕС?

Що Covid робить з нашою психікою. А як це було після аварії на ЧАЕС?

Тривога за себе і своїх близьких - це природна реакція на небезпеку. Фахівці, однак, попереджають, що тривалими наслідками пандемії для багатьох людей можуть стати психічні розлади.

До пандемії Covid-19 Сьюзен Кемп обідала в ресторані зі своїм партнером та родичами, відвідувала книжкові клуби з друзями та загалом вела активне соціальне життя. З квітня цього року дівчина залишила свою квартиру поблизу Стокгольма лише п'ять разів.

Причиною цього стала підвищена соціальна тривога та нав'язливо-компульсивна поведінка, пов'язана з гермофобією - страхом мікробів.

"Схоже, цей додатковий стрес став тією останньою краплею, після якої я вже не можу справлятися", - пояснює тридцятирічна жінка, яка працює копірайтеркою та вчиться на заочному відділенні.

Вона панічно боїться громадського транспорту, постійно турбується про чистоту столових приладів і склянок та помітила, що зображення клітин коронавірусу провокують в неї тривожні відчуття.

"Основний симптом - я починаю плакати. Я живо уявляю собі свою смерть, а потім в мене починається справжня істерика, коли від плачу болить все тіло і легені", - каже вона.

На це накладають почуття провини і страху, що вона втратила контроль над своїм ОКР і що їй, можливо, знадобляться роки, щоби повернутися до нормального стану.

Хоча пандемія спричинила занепокоєння у багатьох з нас, для деяких людей, як-от Кемп, вона стала тригером набагато серйозніших проблем із психічним здоров'ям. На думку психологів, такі наслідки пандемії триватимуть ще довго після її завершення.

Як зазначає професор психіатрії з Університету Британської Колумбії і автор книги "Психологія пандемій" Стівен Тейлор, "для 10-15% людей, яким не пощастить, життя не повернеться до норми".

Австралійські і британські дослідники висловлюють занепокоєння, що наслідки пандемії для психічного здоров'я триватимуть набагато довше, ніж для фізичного".

● Попередні приклади

Причиною тривоги фахівців є насамперед дані попередніх пандемій та глобальних надзвичайних ситуацій.

Спалах SARS у 2003 році пов'язують зі збільшенням самогубств на 30% у людей старше 65 років. Карантин, зокрема, може спричинювати симптоми посттравматичного стресового розладу, депресію і безсоння.

Негативно впливають на психіку і втрата роботи та фінансові труднощі під час глобальної економічної кризи.

Одним із ключових досліджень цього питання є 25-річний ретроспективний огляд наслідків аварії на ЧАЕС в Україні.

Дослідники виявили, що через два десятиліття перші ліквідатори аварії страждали на депресію та ПТСР.

Вони також дійшли висновку, що вплив на психічне здоров'я був найважливішим наслідком катастрофи, яка спричинила тисячі смертей та завдали удару по економіці регіону.

Схожі результати показало й дослідження постраждалих від урагану "Катріна" в Новому Орлеані, проведене через п'ять років.

● Які психічні розлади пов'язують із Covid-19?

На думку психологів, одним із наслідків пандемії коронавірусу для психіки стане обсесивно-компульсивний розлад.

Причиною розладу зазвичай стає поєднання генів і чинників навколишнього середовища. "У тих, хто має генетичну схильність до деяких форм ОКР, як-от нав'язливе прагнення до чистоти, розлад може розвитися або погіршитися", - пояснює Стіве Тейлор.

"Хтось може стати хронічним гермофобом, якщо не отримає належного лікування психічного здоров'я", - додає фахівець.

Поряд з ОКР, який також є проявом тривожності, потрібно звернути увагу і на генералізований тривожний розлад, вважає Юко Ніппода, психотерапевтка і речниця Британської ради з питань психотерапії.

"У нашому сучасному суспільстві й так чимало людей страждають від тривоги, але ризик смертельної хвороби погіршує цей стан", - каже дослідниця.

"Навіть коли пандемія завершиться, багато хто може непокоїтися через мутацію вірусу".

Самотність, спричинена соціальною ізоляцією, та "брак сенсу" в житті є ще однією проїблемою, вважає Ніппода.

"Коли люди відчувають стрес у зовнішньому світі, вони можуть дистанціюватися від нього. І потім їм вкрай важко виходити у світ та відновлювати свої соціальні зв'язки".

Стрес від Covid-19 матиме більший вплив на психіку тих, хто мав болісний життєвий досвід у минулому.

"Повертаючи спогади про колишні травми, стрес може мати тривалі наслідки для здоров'я", - пояснює Ніппода.

"У мене просто постійний страх когось втратити", - розповідає 35-річна Ліндсі Хіггінс із Нью-Йорка, чий партнер скоїв самогубство у 2014 році. З початком пандемії у жінки загострився ПТСР.

Після кількох років терапії, вона відчула, що "життя іде далі", але тепер вона дуже нервується щоразу, коли її новий партнер виходить з дому.

Численні дослідження, проведені ще до пандемії, показують, що економічна криза і пов'язані з нею фінансові труднощі спричинюють депресію, стрес та думки про самогубство.

Дані останніх опитувань, проведених у США, свідчать, що понад половина з тих, хто втратив роботу або частину доходу, мають ті чи інші проблеми з психічним здоров'ям.

Психологи наголошують, що безпрецедентний характер та масштаби пандемії спричинюють сильніше відчуття невизначеності, ніж попередні фінансові кризи. Доки не з'явиться вакцина, залишається незрозумілим, коли і чи взагалі відновляться деякі з найбільш постраждалих галузей, як-от туристична та розважальна.

На думку Ніпподи, це насамперед важко тим, хто "погано справляється з невизначеністю" або намагається вирішувати проблеми, які від нього не залежать.

● Хто постраждає найбільше

Чимало організацій, як-от ВООЗ та різні державні інститути публікують рекомендації, як подбати про своє психічне здоров'я.

Американська психологічна асоціація нещодавно оприлюднила звіт про довгострокові наслідки пандемії, пов'язані зі стресом, надаючи поради також поради, як пережити часи невизначеності.

Декілька британських досліджень присвячено психічному здоров'ю пацієнтів, госпіталізованих із Covid-19, а також медиків, які працюють на передовій.

Одне шведське дослідження зосереджує увагу на тому, як Covid-19 посилює наявну нерівність у психічному здоров'ї різних груп населення.

Джошуа К. Морганштейн із Центру досліджень травматичного стресу у штаті Мериленд стверджує, що такі проєкти стануть важливим ресурсом як для медиків, так і урядів.

"Стрес - як токсин, на кшталт свинцю або радону. Щоби зрозуміти, як він впливає на суспільство, потрібно знати, хто зазнає найбільшого впливу", - каже дослідник.

Хоча таких даних поки бракує, він впевнений, що довгострокові дослідження виявлять нерівність за показниками раси, статі і доходів, на які треба зважати під час розробки профілактичних заходів.

● Гнучкість і віра у краще

Попри занепокоєння негативними наслідками пандемії, психологи бачать й деякі позитивні моменти.

Як стверджує Стівен Тейлор, пандемія вже показала, що більшість людей здатні до стресостійкості та гнучкості, а людство загалом вміє досить швидко оговтуватися після катастрофічних подій.

Наприклад, в Ухані, де пандемія розпочалася і де її вдалося приборкати за допомогою жорсткого 76-денного карантину, вже в серпні провели музичний фестиваль в аквапарку.

Тисячі людей зібралися пліч-о-пліч, без масок і соціальної дистанції. Масові заходи також і концерти також повернулися до Нової Зеландії, після того як поширення вірусу в країні зупинилося.

Хоча на початку року багато хто мав фаталістичні настрої і не вірив, що життя повернеться до звичного режиму, а дехто навіть уявляв похмурі постапокаліптичні картини.

"Так само буде і в інших місцях світу, коли пандемія скінчиться", - каже Стівен Тейлор.

На думку психотерапевтки Ніпподи, у деяких людей пандемія мала навпаки позитивний вплив на психіку, який також може бути тривалим.

Комусь карантин допоміг впоратися з тривожністю й панічними атаками, тому що в стінах свого помешкання люди відчули більше свободи та безпеки.

Дослідниця також вказує на те, що вимушена ізоляція вдома може навчити людей краще поєднувати роботу та особисте життя в майбутньому, а також краще усвідомлювати свої власні кордони.

Хтось скористався карантином, щоби нарешті навести лад у своїх будинках, і "новий затишний простір вдома позитивно позначився і на їхній свідомості, ніби лад вони навели у себе в голові", зауважує Ніппода.

Більше часу для хобі та навчання чогось нового також дало людям можливість відчути задоволення та зняти стрес.

Для людей з ОКР або гермофобією, як Сьюзен Кемп, це, однак, слабка втіха. "Я розумію, що має бути певний баланс між обережністю та фанатизмом, але я не можу його досягти", - скаржиться жінка.

"Я не можу здолати свій страх. Я не здатна зрозуміти, коли він раціональний, а коли ні".

"Мені дуже важко відновити свій внутрішній баланс", - погоджується американка Ліндсі Хіггінс, яка страждає на ПТСР. Вона не впевнена, що її стане краще, навіть коли вчені розроблять вакцину.

"Для її розповсюдження потрібен деякий час, та й переконати всіх, що треба прищепитися, буде складно. Чесно кажучи, я не вірю, що коли-небудь знову почуватимусь у безпеці".

Источник: bbc.com

Новости портала «Весь Харьков»


Читайте ещё:

Загрузка...
Ноябрь
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            
 
Архив новостей

Юридическое обеспечение портала

Адвокат
СМОРОДИНСКИЙ
Виктор Семенович