Маємо захистити свій дім: історії нацгвардійців, які повернулися до окопів після поранень

До повномасштабного вторгнення харків’янин Едуард працював у таксі. Військового досвіду в чоловіка за плечима не було. У лютому 2022 став до лав тероборони, а наступної зими – потрапив у 5-ту Слобожанську бригаду Нацгвардії. Перший бій Едуарда був під Кремінною, а у Серебрянському лісі нацгвардієць отримав контузію.

«Ахмед», нацгвардієць 5 Слобожанської бригади НГУ

Там нічого такого, як у всіх. Виконували накази командира, він говорив, хто-де, на якій позиції, як діяти, якщо прорив. Ми там заступали по дві-три доби і вже коли йшли, нас накрило мінометним вогнем. Прилетіла поруч міна.

Реабілітація тривала три місяці, після чого Едуард повернувся до побратимів.

«Ахмед», нацгвардієць 5 Слобожанської бригади НГУ

Думаємо, щоб окупанти сюди не зайшли. Інших варіантів просто немає, хто, якщо не ми, буде захищати.

Вдома, на Салтівці, на Едуарда чекає дружина та 8-річний син. Донька від першого браку теж живе у Харкові. Під час нетривалих відпусток Едуард весь час присвячує родині. Сину про службу чоловік не розповідає.

«Ахмед», нацгвардієць 5 Слобожанської бригади НГУ

Ні, він навіть не питає, він усе розуміє. Радий мене бачити, коли я приїжджаю у звільнення. Йому про війну і не хочеться розповідати. Він у мене любить наш метрополітен, весь транспорт. Назубок знає всі станції. У звільненні був – покаталися з ним. Він «червону гілку» добре знав, через «Леваду» до бабусі їздили до війни. Тож покаталися, показав йому.

Разом із Едуардом проходить службу Сергій, який також після осколкового поранення ноги знов у строю. Командир відділення, пройшов Куп’янськ, Кремінну та КліщІївку. До повномасштабного вторгнення багато років працював електриком-монтажником, потім змінив роботу та почав займатися ремонтами. Сергій впевнений – до ворога не можна ставитися легковажно.

«Кудрявий», нацгвардієць 5 Слобожанської бригади НГУ

Я скажу, що в них там теж багато таких, хто воює професійно. «Чмобіків» вони посилають, щоб виявити наші позиції, а потім йдуть професіонали, з ними вже воюємо.

Під час одного з боїв Сергію довелося взяти на себе командування відділенням та відповідальність за життя побратимів.

«Моделіст», офіцер 5-ї Слобожанської бригади НГУ

Він направляв інших, дивився, хто куди стріляє, слідкував за хлопцями, допомагав словом і ділом і все це під час бою. Там він дістав поранення, але залишився на позиції і вийшов разом з хлопцями зі своїми. Це той сержант, який має бути, той, кого слухають.

Після того бою Сергія було нагороджено нагрудним знаком НГУ «За відвагу».