Про нову-стару зраду: адміністрацію Байдена і російську нафту

New York Times пише, що Мінфін США запропонував Білому Дому нові санкції проти тіньового флоту, який перевозить російську нафту. Білий Дім відмовився через побоювання зростання цін на бензин. Мінфін публічно доводив Білому дому, що вплив буде мінімальним. Але все одно ні. Адміністрація навіть заявила, що не-введення санкцій обмежить російські доходи, бо не провокує зростання цін.

Ні, це не сенсація. І ні, тут немає жодної мови про страх перед кремлем. Це розвиток історії, про яку писали ще в кінці червня: адміністрація чинного президента боїться вводити нові санкції не тільки против російської нафтової галузі, але й проти Ірану та Венесуели.

Коли Байден ввів великий пакет санкцій проти російського фінансового сектору 12 червня, нафту обійшли стороно. Те саме сталося 25 червня, коли санкції вводили проти Ірану. Номінально вони стосувалися нафти, але іранському експорту нафти - який досяг максимуму за практично 10 років - вони практично не зашкодили. Перше велике обурення Мінфіну США діями Білого дома проявилося саме після іранських недосанкцій.

Крім того, хоча президент Венесуелі Мадуро порушив домовленість з США щодо зняття санкцій і проведення в країні президентських виборів, повторно санкції проти нафтової промисловості країни не вводилися.

Ще одна сумнівна нафтова історія розвивається навколо нафти з Північного Курдистану. У травні делегація Держдепу провела перемовини щодо відновлення експорту нафти з Північного Курдистану в і через Туреччину. Експорт зупинився на початку 2023 року, через гострий конфлікт між Іраком, Туреччиною і автономним Північним Курдистаном. Трубопровід, яким має проходити нафта, на 60% належить “Роснефть Ойл”, який, звісно, контролює російська державна компанія “Роснефть”. Про прохання - вимогу не атакувати російські НПЗ ви і так знаєте.

І так, увесь цей цирк не закінчиться до виборів. Так, ціни на паливо важливий фактор виборів. І Байден вимушений крутитися як білка в колесі на зовнішніх нафтових ринках, бо всередині США його політична платформа загнала його у прямий конфлікт з галуззю. Де, з одного боку, галузь досягла рекордного видобутку в 13 млн бар на день, отримує максимальні прибутки і активно експортує. А з іншого - відчуває сильний тиск екологічної політики і інших обмежень. Так, Байден звинувачує американських нафтовиків у жадібності через “зависокі ціни”. А Трамп, звісно, активно атакує Байдена в цій темі.

До листопаду у цієї специфічної ситуації не буде виходу.

Джерело: https://t.me/yb_ua/5694

Новости портала «Весь Харьков»