Номофобія або залежність від смартфона: чи варто боротися - пояснює психолог

Загадка, відповідь на яку знає кожен: з яким предметом в руках засинає і прокидається більшість сучасних людей у світі? Звичайно, з мобільним телефоном. Вже і термін, що описує залежність людей від смартфонів, з'явився - Номофобія. Скільки годин ви проводите, не розлучаючись з телефоном? Він точно заповнює вашу потребу в спілкуванні і позитивних емоціях? На ці питання спробувала відповісти шведська психологиня Марія Лунквіст.

Шкідлива звичка?

Ми звикли прокручувати на ніч стрічку в соцмережах, що-небудь постити або дивитися відео на YouTube. З ранку смартфон теж виявляється чи не першим предметом в наших руках. Сучасна людина хапається за смартфон як за рятівну соломинку. 

Причин, чому ми не розлучаємося зі своїм гаджетом, не так багато. Одна з них - нам просто нудно. Ми так звикли скаржитися на брак часу, але уявіть собі, якщо раптом зникне Інтернет. Для деяких це стане справжнім ударом: в соцмережах не посидиш, в Мережі не зависнеш.

У ресторані або на нудній тусовці те ж саме: коли теми вичерпані і розмова не клеїться, саме час зробити вигляд, що тобі прийшло СМС... З іншого боку, чи варто себе картати? Смартфон давно став частиною життя сучасної людини, він потрібен нам для роботи і спілкування. Головне - не допустити підміни понять.

Марія Лунквіст, клінічний і кризовий психолог, Стокгольмський університет.

Навіщо дитині смартфон?

«Для сучасної людини телефон - це найактуальніша річ. Забути або втратити смартфон - один з найсильніших страхів. Адже це давно не тільки засіб зв'язку - це і гаманець, і плеєр, і навігатор, засіб для перегляду відео, читання книг - доступ до світового інформаційного простору. Наш телефон тримає в пам'яті всі дзвінки, дорогі серцю повідомлення, листування, особисті фотографії. Це створює цілу історію, телефон - частина самої людини. По суті, можна вийти з дому з телефоном в руках і ні в чому собі не відмовляти.

Крім того, телефони зараз дуже рано з'являються і у дітей. Батьки купують їх щоб розважити дитину, бути з нею на зв'язку, та й просто щоб трохи відпочити від малечі. Але це складний інструмент і діти повинні вміти ним користуватися. Тому що будь-який предмет таїть у собі і користь, і шкоду. Дуже важливо обговорювати і контролювати вихід в Інтернет і можливості ігор.

В ідеалі, діти не повинні користуватися смартфоном вдома. Це неправильно, сім'я повинна спілкуватися одне з одним. При цьому діти завжди дивляться на батьків: якщо ви зависаєте в смартфоні, то вони братимуть з вас приклад.

Можна встановити певні правила: ми не заходимо в спальню з телефоном, а залишаємо його за межами. Ми сідаємо за стіл і всі разом відкладаємо телефони в сторону. Мінімум за дві години до сну в руках не повинно бути гаджета. Кольорові картинки та яскравий екран сильно стимулюють наш мозок. Якщо ми граємо, то це теж додаткова стимуляція. Ігри на телефоні небезпечні тим, що людина досить легко може впасти в залежність. Нашому мозку подобаються постійні надходження гормонів радості, які виробляються при чергових перемогах у грі, ось тільки перед сном скажена активність нам ні до чого».

Як визначити залежність від смартфона?

«Залежність - це стан, коли є нав'язлива потреба у використанні певної речі (або речовини). Залежність ми визначаємо навіть не за тим, як часто людина користується - а як вона обходиться без цього предмета. Наприклад, якщо без телефону у людини помітно погіршується настрій, розсіюється увага, і вона постійно думає, як повернути гаджет - це справжнісінький синдром відміни.

Є люди, які активно використовують телефон по роботі й не тільки, але у відпустці вони легко більшу частину дня можуть обійтися без нього. Тут не доводиться говорити про залежність.

Зараз ми, зі зрозумілих причин, спостерігаємо посилення активності в соціальних мережах. Але якщо міркувати більш глобально, то постійне спілкування онлайн небезпечне. Зокрема, це може призвести до того, що в людей постраждає емоційний інтелект. Особливо це стосується дітей. Коли дитина користується смайликами і не вчиться виражати емоції. Вона не вміє їх виявляти і не вчиться читати чужі. А вже доведено, що в сучасному житті, для людини особливо важливий саме емоційний інтелект. Так, зараз ми в режимі самоізоляції, але рано чи пізно повернемося до звичного життя. Пам'ятаємо, що ніщо не замінить реального спілкування!»

Источник: ukrrain.com/

Новости портала «Весь Харьков»