Ні речей рідних, ні суду, ні компенсації. Рік після збиття українського літака в Ірані

Пілот Володимир Гапоненко з молодшою донькою Поліною

"Моя донька каже, що далі відчуває присутність батька", - розповідає Катерина, дружина загиблого пілота Володимира Гапоненка.

Минув рік відтоді, як іранські військові збили в небі над Тегераном український пасажирський літак компанії МАУ. Рідні жертв цієї авіакатастрофи й далі гостро переживають біль втрат і не довіряють офіційній версії Ірану про звичайну помилку військових.

Водночас кількість питань до іранського розслідування й офіційної версії подій лише збільшується, мов сніжний ком.

"З Іраном намагаються говорити. Він дає обіцянки й не виконує їх. Минув рік з моменту катастрофи - й результат близький до нуля", - каже Хамед Есмаеліон, речник Асоціації родин жертв рейсу PS752.

Він мешкає в Канаді й втратив у авіакатастрофі дружину та 9-річну доньку.

Хамед Есмаеліон з дружиною Парізою святкують день народження доньки Ріри.

"Коли ми сиділи в одній залі з родичами загиблих через рік після катастрофи, над нами нависала така туга, що не хотілося навіть спілкуватися. Чому так? Тому що досі немає обнадійливих фактів, що буде справедливе вирішення цієї ситуації", - погоджується Катерина Гапоненко, дружина пілота Володимира Гапоненка.

"Розмови про переговори з Іраном та компенсації не мають сенсу, якщо ми не знаємо правди про цю катастрофу", - вважає Аміралі Алаві, син загиблої у катастрофі Неди Садігі.

 

Неда Садігі стала жертвою авіакатастрофи.

Ось що через рік після авіакатастрофи думають про її розслідування рідні загиблих з України та Канади.

* Розслідування

Технічне розслідування авіатрощі здійснює сам Іран. Цього вимагає міжнародне право. До першої річниці катастрофи офіційний Тегеран передав українському МЗС проєкт звіту про технічні причини трагедії.

Далі Україна може внести свої правки та зауваження. Цей документ - це основа для кримінального розслідування та судового процесу в будь-якій інстанції: національній чи міжнародній.

Існує також два національних кримінальних розслідування - українське та іранське. Іран залишив без відповіді пропозиції України об'єднати зусилля.

Україна сьогодні розглядає п'ять версій подій, що могли призвести до авіакатастрофи. Наразі зміст цих версій - таємниця слідства.

Заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін стверджує, що українська влада закликала провести спільне розслідування.

"Ми наполягали на проведенні спільних слідчих дій за участі як українських слідчих та прокурорів, так й іранських. На сьогодні ці обіцянки лишилися на папері", - каже чиновник.

Тіла загиблих на місці катастрофи.

Водночас заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов не бачив жодних документів іранського кримінального розслідування. Він відповідає за процесуальне керівництво українськими слідчими діями.

Приміром, в української прокуратури немає анкетних даних, а також даних про міру відповідальності військових, яких Іран обіцяє притягти до відповідальності.

"Я почну довіряти іранському розслідуванню лише тоді, коли побачу матеріали їхнього кримінального провадження. На сьогодні в мене є обґрунтовані сумніви щодо їхнього розслідування", - зазначає він.

Чому ж не лише родичі, але й прокурори й слідчі з України сумніваються в словах і діях Ірану?

Як, зрештою, і уряд Канади. З 176 загиблих пасажирів - 57 громадяни цієї країни, 11 - українські громадяни.

 

Загиблі члени екіпажу літака Боїнг-737 авіакомпанії МАУ.

Також тим трагічним рейсом PS752 летіли громадяни Ірану, Швеції, Афганістану, Великої Британії.

Україну обрали речницею групи країн, чиї громадяни загинули. Вона веде перемовини від імені всіх них.

* Чому не закрили авіапростір?

3 січня 2020-го американські військові прицільним авіаударом вбили іранського генерала Касема Сулеймані в Багдаді. За впливом в Ірані він поступався лише верховному лідеру - аятолі Хаменеї.

У ніч проти 8 січня іранські військові обстріляли дві американські бази в Іраку на знак помсти. При цьому Іран не закрив свій авіапростір, а пілоти пасажирських лайнерів не отримали інформації про стан підвищеної бойової готовності іранців. У компанії МАУ кажуть, що екіпаж їхнього Боїнга точно не мав таких даних перед вильотом.

Ось так виглядало табло вильотів Тегеранського міжнародного аеропорту імені Імама Хомейні. Перед українським рейсом вилетіли три турецьких рейси, а також пасажирські лайнери німецької, австрійської та російської авіакомпаній. Український літак затримали майже на годину. У цей час вилетіли ще два рейси - до Стамбула та Гонконгу.

І ось 8 січня приблизно о пів на п'яту за київським часом український літак падає у полум'ї за шість хвилин після зльоту. Гинуть усі 176 людей на борту.

У катастрофі загинула 50-річна мама Амірали Алаві - Неда Садігі. Вона поверталася до Канади з різдвяної поїздки на історичну батьківщину.

"У день, коли мама загинула, я з нею розмовляв. Це був наш останній дзвінок. Я сказав, що хвилююсь за неї. Вона відповіла, що все буде добре й ми побачимося завтра", - згадує чоловік.

Аміралі Алаві з батьками

Катерина Гапоненко також відмовляла чоловіка летіти в Тегеран посеред ескалації на Близькому Сході. Він відповів їй, що не може не їхати. Адже тоді це матиме робити хтось інший. Рейс не скасують.

"Перед тим, як він мав летіти в Тегеран, я йому сказала: "Там же воєнні дії. А він каже: "На мені, схоже, Третя світова війна або розпочнеться, або закінчиться". Так воно й вийшло", - каже пані Гапоненко.

9 січня Іран несподівано зачищає місце катастрофи бульдозерами.

10 січня до нього дістались українські експерти й виявили ознаки ракетного удару по літаку. Водночас про те, що літак збили, прямо каже прем'єр Канади.

11 січня влада Ірану визнала, що він збив літак двома зенітними ракетами.

"Одразу після того, як мені повідомили про те, що це сталося через прикру та неприпустиму помилку, я без зволікань дав наказ посадовцям оприлюднити цю інформацію, щоб суспільство знало про це", - заявив президент Ірану Хассан Рухані.

Упродовж року українські експерти лише один раз мали доступ до місця падіння літака. Через два дні після катастрофи вони застали його без будь-якої охорони.

"Саме після цього іранська сторона, наголошую, була змушена визнати факт збиття літака саме системою протиповітряної оборони", - каже Євгеній Єнін.

Літак Боїнг 737-800 NG вважають одним із найнадійніших у світі

Боїнгу 737-800 на ім'я "Ромео" було лише три роки. За пару днів до свого обірваного польоту він пройшов технічний огляд. За штурвалом був один із найбільш досвідчених екіпажів МАУ.

"Ми були абсолютно впевнені, що не було жодних подій, які б могли призвести до катастрофи. Це міг бути лише зовнішній фактор", - каже президент авіакомпанії МАУ Євгеній Дихне.

* "Білі плями" й зниклі особисті речі

Іран не повернув рідним більшість речей загиблих пасажирів та членів екіпажу.

Паріза та 9-річна Ріра обидві загинули в авіатастрофі.

"Абсолютно чужа людина прислала мені фото медичного сертифіката моєї дружини через сім місяців після авіакатастрофи. Цей чоловік знайшов його на місці трагедії", - згадує Хамед Есмаеліон.

У такій же ситуації опинилась і Катерина Гапоненко.

"Мені не повернули ані його верхній одяг, ані шкіряну сумку, ані особисті документи, крім свідоцтва льотчика, ані планшет, ані мобільний, ані кредитні картки - нічого з того, що могло б стати доказами у цій справі", - каже вона.

У липні Іран назвав технічною причиною катастрофи помилку наведення.

"Це сталося через людську помилку при виконанні процедури для налаштування радара, що призвело до "107-градусної помилки" у системі", - йдеться у звіті Організації цивільної авіації Ірану від 12 липня 2020 року.

Майже через сім місяців після трагедії Іран передав "чорні скриньки" для розшифровки у Франції. Туди запросили українських експертів. Лише після цього відбулися перші раунди переговорів.

Україна запевняла, що вони були конструктивними. Це дещо розморозило загальний процес розслідування.

Але з того моменту більш помітними стали неузгодженості та "білі плями" в офіційній версії Ірану про те, що йдеться лише про людську ненавмисну помилку військових. Вони прийняли пасажирський літак за крилату ракету США, що могла летіти з території Іраку. Покарання за такий злочин в Ірані - три роки позбавлення волі.

"Під час другу туру перемовин ми почали отримувати хоч якісь конкретні відповіді від Ірану. Тепер у нас більше питань, ніж відповідей", - каже заступник генпрокурора України.

Тим часом те, що переживали та переживають родини загиблих, не ввійде в жодні звіти та розслідування. А це ключове в цій історії.

"Старша донька каже, що відчуває - батько й далі поруч із нею. Він їй допомагає, охороняє її, підтримує. Тому вона не хоче їздити ні на кладовище, ні на заходи вшанування його пам'яті. А молодша донька, їй сім років, дуже часто плаче, сумує. Може радіти, а за п'ять хвилин уже гірко плакати, бо тата немає поруч. Він не бачить її успіхів, як вона пішла в перший клас, отримала першу оцінку", - каже дружина Володимира Гапоненка Катерина.

Володимир Гапоненко з донькою Поліною.

"Досі ми справлялися самі. Але я бачу, що нам таки знадобиться допомога психолога", - додає вона.

Україна наполягає: спочатку потрібно встановити правду - чому літак збили.

Іран час від часу обіцяє компенсації родинам жертв. Востаннє озвучував суму в 150 тисяч доларів.

"Спочатку має відбутися об'єктивне встановлення всіх причин цієї авіакатастрофи. Потім притягнення всіх винних до відповідальності. Тільки після цього ми можемо говорити про гідний розмір компенсацій. Такий порядок пріоритетів і в родин загиблих. Вони насамперед прагнуть дізнатися правду про причини цієї катастрофи, якою б жахливою вона не була", - вважає Євгеній Єнін.

Рідні жертв сподіваються саме на міжнародне правосуддя. Це може бути міжнародний арбітраж, Міжнародний суд ООН чи Міжнародний кримінальний суд. Цей сценарій пошуку правди допускає і українська влада.

"Важливо провести розслідування. Й після цього звернутися саме в Міжнародний суд ООН. Правда та правосуддя пов'язані речі. Ми маємо встановити правду, щоб іти до суду. Й нам потрібен суд, щоб захистити правду", - вважає Аміралі Алаві.

З цим погоджується і президент авіакомпанії МАУ.

"Ми точно не маємо допустити, щоб ця історія забулася раніше, ніж вона отримає своє справедливе вирішення. Компанія МАУ, держава Україна, а також, я сподіваюсь, держава Канада робитимуть усе, щоб не допустити ухилянь Ірану від цього вирішення", - твердить Євгеній Дихне.

Прощання із загиблими членами екіпажу МАУ.

Чи можна було не помітити помилки в наведенні на 107 градусів, надто - досвідченим військовим з корпусу вартових Ісламської революції? Чи могли вони стріляти без команди згори?

Пасажирський Боїнг - вдвічі довший за крилату ракету й летить в рази повільніше. У зенітно-ракетному комплексі "Тор-М1" команди та розрахунки військових мають фіксуватися. Чи надасть Іран ці дані?

Пасажирський літак мав свій спеціальний код для його ідентифікації. Чому ЗРК його не визначив?

Іранська влада стверджує, що цей комплекс ППО не був інтегрований у систему протиповітряної оборони цієї країни, оснащену радарами, що одразу визначають чужорідні військові об'єкти при перетині кордону держави.

Чи це справді можливо технічно й з військової точки зору? Чи міг навідник переплутати частини світу в місті, де їх визначають за лінією гір? Це лише окремі приклади численних відкритих питань.

"Як так трапилося, що повітряний простір не закрили? Чому аеропорт залишався відкритим? Як таке взагалі могло трапитися в 2020-му? Ми маємо поставити собі всі ці важкі питання", - вважає Франсуа-Філіп Шампань, міністр закордонних справ Канади.

"За нами - коаліція потужних держав. За нами - правда. Ми переконані, що раніше чи пізніше досягнемо того результату, який поставили перед собою", - упевнений Євгеній Єнін.

Український Боїнг "Ромео", згорівши зсередини, назавжди полетів у небо разом зі своїм останнім екіпажем та пасажирами.

Але на землі його місія не завершена. Важливо зробити все, щоб помилки в системі безпеки цивільної авіації були виправлені. А винних притягнули до відповідальності.

У підготовці матеріалу брали участь Вікторія Жуган, Яна Грибовська.

Источник: bbc.com

Автор: Жанна Безп'ятчук, BBC News Україна

Новости портала «Весь Харьков»