Для чого взагалі існує БРІКС?

Хочу нагадати трохи базових речей для тих, хто тривожиться тим, що цей клуб розширюється.

Все починалося з того, що Росія, Індія, Китай і Бразилія - 4 гіганти світу що розвивається - 2006 організували такий собі клуб по інтересам для діалогу. Коли тоді ще БРІК утворювався, організація позиціонувала себе як структуру, яка має допомогти цим країнам спільно наздоганяти розвинені економіки. Потім туди долучился Південна Африка. І ось нещодавно - 2023 - ОАЕ, Іран, Єгипет і Ефіопія. Тепер хоче і Туреччина. Нещодавно відмовилася від такої ідеї Аргентина, а Саудівська Аравія зберігає дистанцію.

Ніяких особливих глобальних спільних успіхів у вигляді проєктів в рамках організації не було, хоча і були створені деякі “дублікати” ООНівських інституцій. Наприклад, Банк розвитку БРІКС. Але результати мізерні, бо члени організації або дуже віддалені один від одного - як Росія і Бразилія, або мають непримиренні протиріччя - як Індія і Китай. Тим не менш, як бачимо, формат досі живий і навіть розширюється. Чому?

Бо за ці 18 років він змінив своє позиціонування. Якщо 2006 це був клуб тих, хто хоче інтегруватися у розвинений світ, то 2024 це вже клуб країн, які хочуть створити “більш справедливий світ”. Ну тобто світ де вже не буде домінування західного порядку денного і домінування створених “колективним Заходом” інституцій. Це при тому. що всі країни, які входять до обʼєднання переслідують часто геть різні інтереси. А деякі, при заграванні з БРІКС, впевнено дрейфують у бік партнерства з США, Європою і Японією - як Індія та ОАЕ, наприклад.

Тому існування БРІКС (як і інших регіональних чи глобальних форматів) має сприяти побудові “багатополярного світу”, а також надати членам спільноти можливість вести діалог або полілог між собою на власному майданчику.

Для таких країн, як Туреччина чи ОАЕ долучення до БРІКС дає можливість збільшити свій політичний вплив на глобальному рівні, просуваючи пантюркізм чи панарабізм на геть іншому міжнародному рівні.

Для Росію чи Китаю БРІКС є платформою для пошуку нових коаліцій і партнерств, що можуть бути корисними в умовах глобальної нестабільності. Для Індії і Китаю цей формат ще й дозволяє вести дипломатичний діалог, який ускладнений глибокими протиріччями і суперництвом між країнами.

Коли країни-члени БРІКС говорять про "справедливий" міжнародний порядок, вони зазвичай мають на увазі створення світу, де домінування західних держав (США і Європи) в глобальних справах буде нівельовано.

Однак, їхнє уявлення про "справедливий порядок" може суттєво відрізнятися від того, що західні демократії вважають справедливістю. Для деяких автократій у БРІКС "справедливість" може означати можливість нехтувати правами людини, консервувати власні політичні системи, вести гібридні чи відкриті війни проти сусідів. І виправдовувати це все “суверенітетом” і боротьбою з глобалізмом. При цьому це неприйнятно для інших членів БРІКС.

Тому організація буде залишатися майданчиком для діалогу, а також вікном, через яке Росія, Китай і трохи Індія будуть намагатися масштабувати вплив на “глобальний Південь”. При цьому з підозрою дивлячись один на одного. Платформою діалогу щурів у банці.

Джерело: https://t.me/yb_ua/6160

Новости портала «Весь Харьков»