Европа не готова захищатися - опрос
Politico: За даними Gallup, у разі, якби їхня країна виявилася втягнутою у війну, лише 32% європейців були б готові воювати за свою Батьківщину.
Найменше готові захищати свої країни молоді громадяни.
Серед причин Politico припускає надмірну історичну провину і хворобливі вибачення протягом десятиліть за попередні дії країн - тоді трактовані як належні чи навіть як досягнення, а тепер названі помилками чи й злочинами. Крім того, зауважено неспроможність молоді пишатись тим, що Захід дійсно робив правильно.
Передусім це стосується, звісно, воєнного порядку денного. З величних перемог, з завоювань і змагань десятиліття послідовної політики дискредитації зробили не лише джерело сорому і провини, але й жорсткий бар’єр для природного самозахисту та елементарного інстинкту виживання.
Голлівуд, медіа, література, освітня система десятиріччями нав’язували сотням мільйонів європейців ліволіберальний порядок денний: коли кожна війна подавалась як черга трагедій, джерело аморальних вчинків, взагалі безсенсова річ, «вигідна тільки багатим». За фільмами чи публікаціями, старий солдат може хіба горювати за витраченою на війну молодістю.
Якщо об’єктивно, то навіть в тих війнах, які Захід не виграв (на кшталт В'єтнаму), можна і треба знаходити позитивні моменти. Хоча би порівняння життя в Афганістані, поки Захід стримував Талібан - і коли Талібан прийшов до влади. Тобто, завжди є причини казати, що збройна участь була правильним вибором.
Однак Голлівуд (і не тільки він) виростив вже кілька поколінь з переконанням, що війна Заходу завжди несправедлива. І навіть захист своєї країни – штука сумнівна, бо винні аморальні багатії/ політики/ ще хтось, а їх захищати не належить.
Соціологія відбила в тому числі і це. Старше покоління росло ще на інших історіях. Тому для них оборона своєї країни ще є річчю очевидною і обов’язковою. Молодше, як ми бачимо, все ж здебільшого живе в ліволіберальному порядку денному.
Ну і не варто випускати з уваги чинник, з яким і ми зараз зіштовхуємось. Громадяни, для яких держава – завжди тільки «ця країна»/ «эта страна». Захищати не своє – дійсно дурна справа. Головне – взяти від «цієї країни» якомога більше і вчасно втекти, вивівши гроші.
Лишається сподіватись, що і ми, і Європа впораємось з цим всім. Реальна загроза знищення – достатньо потужний чинник.
Джерело: https://t.me/allgolobutsky/28097