У 1937 році совєцькі окупанти підірвали собор Михайлівського Золотоверхого монастиря
14 серпня 1937 року совєцькі окупанти підірвали собор Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві 1108-1113 років будівництва, збудований князем Святополком Ізяславичем.
Монастир закрили ще в 1922 р. Руйнування його споруд розпочалося в 1934 р., після повернення столиці України в Київ – задля «розчистки» місця під амбітний урядовий центр (дві гігантські споруди з колонами та 34-метровий пам’ятник Леніну посередині).
Єдиним з українських вчених, хто відмовився підписати акт знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря, був археолог і мистецтвознавець Микола Макаренко. За свою принциповість він невдовзі був репресований і вбитий у в'язниці.
Рішення про знищення Михайлівського золотоверхого приймалося на рівні ЦК КП(б)У. Більшість функціонерів, що вчинили цей злочин – Постишев, Балицький, Затонський – незабаром були замордовані своїми ж кремлівськими господарями.
Потворний урядовий центр так і не збудували. Через незадовільний вигляд єдиної зведеної споруди (будівля нинішнього Міністерства закордонних справ) будівництво зупинили.
Руїни Михайлівського Золотоверхого простояли до кінця ХХ століття. До 2000-річчя Різдва Христового храм було відновлено в барокових формах ХVІІІ ст. Під час подій Євромайдану 2013-2014 рр. у Михайлівському соборі знайшли притулок активісти Майдану і було влаштовано польовий шпиталь, пізніше при монастирі діяв пункт допомоги переселенцям зі сходу.
Нині біля стін Михайлівського Золотоверхого розташована Стіна пам’яті – портрети воїнів, які загинули внаслідок російської агресії проти України.
Джерело: https://t.me/istoriya_ukrainy/6444