Довоєнні податки повертаються. Ось, що слід про це знати

"Просто повний абзац. Їм все мало!"

"Державники мають від***сь від людей. Нехай не заважають і дадуть економіці дихати. Інакше війну не виграємо."

"Проблема одна - бажання запхати носа туди, де щось працює".

Такими коментарями майоріли соцмережі після новин, що волонтерам доведеться сплатити податок з благодійних пожертв. Тоді пояснювати, що волонтерство не оподатковується, довелося особисто міністру фінансів Сергію Марченку.

Здавалося б, зради не сталося. Але ця історія змусила бізнес і оглядачів говорити про ширшу проблему, - півтора року податкових послаблень таки завершуються. Попри те, що не завершується війна.

Ми зібрали п'ять фактів про повернення податків, щоб вам не перечитувати всі офіційні документи, роз’яснення чиновників і суперечки в соцмережах.

1. Як зміняться податки на пальне

Повернення довоєнних податків на пальне зараз є єдиною зміною, про яку можна говорити впевнено.

Коли російські удари навесні 2022 року зруйнували нафтопереробні потужності та склади пального, ціни злетіли. На заправках стояли кілометрові черги. Щоб стабілізувати ситуацію, уряд обнулив акциз і зменшив майже утричі – з 20% до 7% - ПДВ на пальне.

У вересні 2022 акциз на пальне вирішили частково повернути. Тоді ж ухвалили закон з цікавим формулюванням, що пільги діятимуть до завершення воєнного стану, але не пізніше 1 липня 2023 року. Тож з 1 липня довоєнний ПДВ та акцизи на пальне мають повернутися.

Перший заступник комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк нагадав, що зміни запропонував уряд і схвалив парламент у законі, який наприкінці вересня 2022-го підписав президент.

"Норма вже в законах України, і навіть якщо б теоретично її хотіли б перенести, то це вже нереально", - пояснив депутат.

Акцизи на бензин і дизель зростуть з 100 євро за тисячу літрів до 213,5 та 139.5 євро відповідно, а ПДВ - з 7% до 20%.

В уряді від довоєнного рівня оподаткування пального очікують отримати 8 млрд грн додаткових доходів щомісяця.

Але для споживачів це обернеться підвищенням цін. Багато хто з оглядачів оцінює подорожчання пального у ті 13% різниці в ПДВ, що додадуться з липня. Тобто, якщо взяти середню ціну за літр хорошого бензину у 50 грн, то подорожчання становитиме десь 6,5 грн.

Проте, за розрахунками директора Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна, подорожчання буде більшим.

"Моделювання показує, що при поверненні довоєнних податків бензин здорожчає на 11 грн/л, дизпальне – на 8 грн, скраплений газ – на 3", - пояснив він у фейсбук.

Втім, очевидно, що на цьому історія з оподаткуванням пального не завершиться. У червні на розгляд парламенту було подано новий законопроєкт, в якому пропонують встановити єдину ставку для дизпалива та бензинів на рівні 175 євро, а для скрапленого газу підвищити до 129,5 євро за тисячу літрів.

2. Що буде зі спрощеною системою

Навесні 2022 року зміни в оподаткуванні за спрощеною системою подавали як важливу реформу. Вони поширилися не лише на малий і середній бізнес.

"Починаємо податкову реформу. Замість ПДВ та податку на прибуток даємо ставку 2% від обороту та спрощений облік. Для малого бізнесу ставимо добровільну сплату єдиного податку", - заявляв тоді президент Зеленський. І пояснював: "Якщо зможете – сплачуйте. Не можете – немає питань".

Відтоді підприємства з оборотом до 10 млрд грн (а згодом і цей ліміт прибрали) отримали можливість сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2% за правилами, встановленими для ІІІ групи платників єдиного податку. Тобто бізнес міг не платити податок на прибуток, ПДВ та інші платежі.

Для ФОП І та ІІ груп сплата єдиного податку стала добровільною.

І всі разом були звільнені від перевірок податкової.

Проте наприкінці травня 2023 року Рада ухвалила за основу проєкт про повернення спрощеної системи на довоєнну схему.

Зокрема, документ передбачає:

● скасування 2% єдиного податку для ФОП ІІІ групи і повернення до 5%,

● повернення сплати єдиного податку для І та ІІ групи ФОПів,

● повернення перевірок та штрафів за порушення, зокрема за невикористання РРО.

Від провалу в першому читанні законопроєкт врятували три голоси. Запропоновані урядом зміни підтримали лише 227 депутатів.

Передбачалося, що остаточно зміни погодять у червні, й вони набудуть чинності вже з 1 липня.

Проте, як повідомили представники профільного парламентського комітету, з 1 липня цих змін не буде. Депутати не встигають розглянути проєкт.

Але це не означає, що від податкових змін вирішили відмовитися.

Як пояснив Ярослав Железняк, "розгляд (законопроєкту) затягується, і відповідно тому зсуваються строки впровадження".

Цей законопроєкт може стати чи не першим від початку російського вторгнення, коли "джентльменську угоду" про політичну єдність в Раді на час війни порушать.

Тим часом голова фінансового комітету, член фракції "Слуга народу" Данило Гетманцев твердить, що податки для спрощеної системи повернуться на довоєнний рівень якщо не з 1 липня, то з 1 серпня.

Показово, що попри відсутність ухвалених змін, податкова вже дала роз’яснення, що треба робити бізнесу, і зробити це треба було до 15 червня.

Йдеться про те, що підприємці мають визначитися вже зараз, на якій формі оподаткування вони хочуть перебувати з 1 липня. Залишитися на спрощеній або повернутися до загальної, й написати відповідну заяву до податкової.

При цьому зробити це вони можуть лише один раз впродовж 2023 року. А відтак, якщо зміни не ухвалять, вони вже не зможуть повернутися до спрощеної системи.

Ніна Южаніна, ще одна представниця фінансового комітету, здивована, що бізнесу пропонують діяти за ще не ухваленим законом:

"То підприємці повинні вангувати, коли це станеться? Чи писати заяви на свій страх і ризик, щоб, якщо що, "не вилетіти" зі спрощеної системи?"

Представники бізнесу не приховують розпачу від того, що під час війни, коли невизначеність і так зашкалює, у податковому полі хаос. Ї хвилюють їх навіть не розміри податків.

"Чому коли в країні війна і бізнес і так на грані вимирання, наша влада намагається його ще добити? І йдеться не про відновлення 5%, а про безлад і хаос, відсутність будь-яких заздалегідь наданих пояснень та вказівок", - пише в одному із дописів бухгалтер, яка веде кілька ФОПів.

А інший дописувач додає: "Називається "не мав бухгалтер роботи". підкинули квест: "подати заявку на 5%, подати заявку на скасування заявки, закритись, відкритись. Супер".

3. Чому податки українські, а говорять про МВФ?

Перше читання проєкту про ліквідацію пільгового режиму у "спрощенці" депутати голосували саме тоді, коли місія МВФ завершувала перегляд програми з Україною.

МВФ і до війни негативно ставився до податкових пільг, винятків і послаблень, як до того, що розбалансовує бюджет. Тобто робить видатки невідповідними доходам. А під час війни це стало питанням життя і смерті.

За перший рік війни українська економіка скоротилася на 30%, тоді як видатки на оборону зросли в рази. Дефіцит бюджету, тобто перевищення видатків над доходами за перші 5 місяців цього року є більшим за 400 млрд грн.

Міжнародні партнери дають країні мільярди доларів як в грантах, так і позиками. Частка МВФ у цій допомозі – відносно невелика.

Із понад 50 млрд доларів, які Україна отримала від союзників від початку війни, МВФ надав 5,6 млрд. У наступні 4 роки країни Великої сімки та ЄС зобов’язалися надати Україні 115 млрд доларів, а нова програма МВФ розрахована на 15,6 млрд на 5 років.

Проте співпраця з фондом лишається головним показником для кредиторів, особливо приватних. А їхні гроші теж потрібні Україні.

Крім того, кошти, отримані від міжнародних партнерів, не можуть іти на фінансування української армії. Тож вони закривають потребу у фінансуванні соціальних видатків, зокрема, виплату пенсій. А податки, які надходять з економіки, ідуть на армію.

Проте навіть тут потреби перевищують можливості. При щомісячних податкових доходах у 80 млрд грн, на війну витрачається 130 млрд.

Тож не випадково, що у пояснювальній записці до законопроєкту уряд називає додаткові 10 млрд грн до кінця року як аргумент, щоб відмовитися від послаблень.

4. Що у всьому цьому не так

10 млрд грн – це мало, і зовсім "не та ціна, за яку треба втрачати довіру бізнесу", вважає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна, головний експерт групи "Податкова та бюджетна реформа" Володимир Дубровський.

Він зазначає, оскільки свого часу пільги для бізнесу були "від початку кривими", він не підтримував схему із запровадженням 2% податку для усіх бажаючих. Але те, як і коли скасовують ці пільги, викликає ще більше зауважень.

Почати з того, що влада порушує власні обіцянки. Адже пільги мали діяти впродовж всього воєнного стану та ще пів року після його завершення.

Крім того, каже він, триває традиційна для країни практика зміни податкового поля з порушеннями закону, який вимагає, щоб платники податків знали про зміни не менше, ніж за пів року.

Економіст відзначає, що для справжнього малого та середнього бізнесу, який платить податки за спрощеною системою, а не просто вирішив скористатися тимчасовою можливістю платити 2%, не так важать ставки податків, як лякають відновлення репресивних фіскальних дій – перевірки та штрафи. Поверненням штрафів за невикористання РРО лише зменшить бюджетні надходження, а малий бізнес "перейде в повну тінь", вважає Володимир Дубровський.

Сергій Куюн також прогнозує, що з поверненням довоєнного оподаткування пального повернуться й "тінь" та "схематоз".

"Всі без винятку трейдери бачать проблему у поверненні схем з несплати ПДВ, який планують підвищити з 7% до 20%, - твердить експерт і пояснює. - Неймовірно, але факт: 7% ПДВ вбили увесь схематоз, який до війни був головною проблемою ринку та податкової".

Він зазначає, що багато трейдерів впродовж року знижених податків на пальне відзначали, що стільки ПДВ "не платили ще ніколи" і що "якщо знов 20% - це шлях назад, в темряву".

"Отримаємо сумне бінго: ціни зростуть, а казна не отримає заплановані кошти", - передбачає результати Сергій Куюн.

5. Чи існують інші варіанти

Сергій Куюн вважає, що уряд мав би підвищувати акциз на пальне, а ПДВ лишити низьким.

"Бонусом" було б виконання зобов’язань про підвищення акцизів до європейського рівня в рамках руху України до ЄС. Там вважають, що людина, яка має авто, має і гроші на податки. До речі, цю вимогу країні доведеться рано чи пізно виконувати, якщо наміри членства у Євросоюзі серйозні. Нині українські акцизи є на порядок нижчими.

Експерт з податкової реформи Володимир Дубровський каже, що уряду варто подумати про зниження податків на працю. На даному етапі - хоча б для внутрішньо переміщених осіб. А також переглянути підхід до оподаткування доходів.

"Треба запроваджувати податок на виведений капітал, який за нинішніх умов навряд чи принесе менший дохід, ніж податок на прибуток, бо прибутків у більшості нема. А також зменшувати навантаження на заробітну плату", - твердить економіст.

А якщо вже і скасовувати пільговий режим, то треба було б робити це паралельно із реформуванням всієї системи. Не дарма у численних опитуваннях бізнес називає корупцію та судову систему серед найбільших ризиків роботи в Україні та відновлення після війни.

Все це реально робити саме зараз, коли є фінансова підтримка від міжнародних партнерів.

"Поки йде війна, вони зобов’язалися нас підтримувати, і насправді це є таким суспільним договором, що ми за них воюємо, а вони нас фінансують, - каже економіст, зазначаючи, - вони ще дешево купують собі свою безпеку".

А що стосується після війни, то, сподівається Дубровський, в Україні буде відновлення і швидке економічне зростання, "якщо, звісно, зараз не задушити економіку податками остаточно".

Джерело: bbc.com

Новости портала «Весь Харьков»