Філософія лежання. Чому молоді китайці все менше хочуть працювати

У китайської молоді набирає популярності культура "тан пінг", або "лежання" - пасивного способу життя без стресу та кар'єризму.

Тренд, що зародився з інтернет-маніфесту, став основою цілої філософії, яку критикують партійні ЗМІ.

"Тан пінг" (можна перекласти як "лягти та відключитись") - це порятунок від тиску суспільства, який нещадно штовхає молодь шукати роботу, тяжко працювати та обов'язково будувати кар'єру, працюючи позаурочно, щоб отримати підвищення.

У Китаї скорочується ринок робочої сили, й молоді часто доводиться працювати наднормово.

Термін "тан пінг", як вважають, зародився у соцмережі Tieba. Його вжив автор допису, котрий заявив, що останні два роки не працює і не бачить у цьому проблеми. Він не прагне успіху у загальноприйнятому розумінні, а натомість вирішив просто "прилягти".

"Оскільки в нашій країні ніколи не було ідеології, що звеличує суб'єктивність людини, я створю її сам. Прилягти - це моя мудрість. Тільки лежачи людина може стати мірилом усіх речей," - цитує допис новинний сайт Sixthtone.

Допис став популярним, а вираз почали вживати на інших платформах - Weibo (на кшталт Twitter) та Douban. В групі "Тан пінг" на цій платформі було 6 тис. підписників. Втім, зараз і допис, і група видалені, а у Weibo не можна шукати гештег #TangPing.

Можливо, це пов'язано з критикою філософії "тан пінг" у державних ЗМІ.

"Хай там що, а молодь повинна мати впевненість в майбутньому, - йдеться у коментарі у гуанчжоуській газеті Nanfang Daily. - Населення Китаю - найчисельніше у світі, з величезними трудовими ресурсами та величезною перевагою на ринку ... Єдиний шлях до щастя - шлях через працю".

"Спільнота лежнів, звичайно, не може бути корисною для економічного та соціального розвитку країни", - пише автор пекінської газети Guangming Daily, пов'язаної з Комуністичною партією.

Керрі Аллен, аналітик китайських ЗМІ:

Таке траплялося й раніше. У 2016 році популярним мемом стало фото китайського актора з ситкому 90-х, який розвалився на дивані. За рік молодим китайцям полюбився персонаж японського мультфільму на ім'я Гутедама - "Депресивне яйце".

Тоді портал Sixthtone говорив про підйом "культури сан" або "культури судного дня", яка "підриває трудову етику молоді, б'є по її мотивації та породжує апатію".

А зовсім недавно росіянин Владислав Іванов (Лелуш) несподівано для себе прославився у Китаї, ставши прикладом для наслідування у молодих китайців, які втомилися від вічних перегонів й не проти полінуватися.

Такі тенденції з'являються у світлі наростального тиску на молодих китайців. Це покоління виросло при політиці "одна родина - одна дитина", і від них очікують, що вони працюватимуть більше, ніж батьки.

Сьогоднішнє покоління молодих китайців також стикається з тиском, тому що вони мають доводити свою соціальну відповідальність в умовах системи "соціального кредиту". До того ж їх постійно закликають демонструвати патріотизм, бойкотуючи закордонні компанії та бренди.

Источник: bbc.com

Новости портала «Весь Харьков»