Вперше викладено чіткий алгоритм вступу України до НАТО

На замовлення штаб-квартири НАТО у виданні "Foreign Affairs" з`явилась знакова стаття І.Даалдера та К. Донфріда «Що Україні потрібно від НАТО? Передова зброя та ясність щодо того, що буде потрібно для членства».

Проаналізуємо її, бо вважаю цю статтю програмною для практичного втілення вступу України до Альянсу. Поїхали...

● Протистояння росії та України стосується не лише території — йдеться про політичне майбутнє Києва. кремль прагне, щоб майбутнє України вирішувалося у Москві, а не у Києві. Україна бореться за свободу визначати своє майбутнє — і переважна більшість українців хочуть, щоб їхня країна стала членом НАТО.

● Наразі країни-члени розходяться в думках щодо того, коли Київ має вступити до альянсу. Деякі країни, на чолі з державами Балтії, Польщею та Францією, хочуть, щоб альянс надіслав офіційне запрошення на саміті у Вашингтоні у липні цього року. Інші члени альянсу, включаючи США та Німеччину, не готові діяти так швидко.

● Між тим, Вашингтонський саміт надає можливість подолати цю прірву та досягти консенсусу щодо України всередині альянсу. Головне у тому, що НАТО необхідно взяти на себе координацію військової допомоги, що надається коаліцією з 50 з лишком країн, і допомогти Україні створити сучасні, здатні до взаємодії збройні сили.

● Щоб створити консенсус серед союзників, лідерам НАТО потрібно домовитись про дві умови, які мають бути виконані до того, як вони офіційно запросять Україну долучитися до альянсу.

● По-перше, Україна має завершити демократичні, антикорупційні реформи та реформи сектору безпеки. На саміті у Вашингтоні лідери країн НАТО мають взяти на себе зобов'язання працювати разом, щоб допомогти Києву завершити ці реформи протягом ОДНОГО року.

● По-друге, бойові дії в Україні мають бути припинені. Доки триває активний військовий конфлікт, членство Києва в альянсі може призвести до прямої конфронтації між НАТО та росією — на таку авантюру більшість членів НАТО не готові піти.

● Поширена думка, що всі війни закінчуються шляхом переговорів, є помилковим. У найближчому майбутньому найбільше, чого можна сподіватися — це заморожений конфлікт, тобто припинення бойових дій без політичного рішення.

● На саміті у Вашингтоні лідери НАТО мають погодитися запросити Україну, коли бойові дії фактично закінчаться — або через малоймовірну перемогу України, або через тривале припинення вогню чи перемир'я.

● Після вступу України до НАТО зобов'язання альянсу з колективної оборони відповідно до статті 5 поширюватимуться лише на території, що знаходяться під контролем Києва. Ця умова буде хворобливою для Києва, оскільки українці побоюватимуться тривалого поділу країни. Лідери НАТО захочуть дати зрозуміти, що якщо бойові дії відновляться через дії, здійснені Україною, стаття 5 не застосовуватиметься.

● Звичайно, якщо зробити умовою вступу України до НАТО припинення збройного конфлікту, у Москви з'явиться стимул затягувати війну. Саме тому Київ та його союзники мають продемонструвати рішучість. Вони мають переконати Москву, що вона веде невиграшну війну. Для цього лідери НАТО мають узгодити три додаткові заходи, спрямовані на зміцнення оборони України та допомогу у створенні сучасної армії.

● По-перше, НАТО має взяти на себе керівництво контактною групою з питань оборони України – коаліцією з приблизно 50 країн, яка регулярно збирається для обговорення військових потреб України та вирішує, яка країна надасть необхідне озброєння.

● По-друге, НАТО має працювати з Україною, щоб сформулювати довгострокову концепцію розвитку збройних сил країни. В даний час існує безліч коаліцій, зосереджених на її різних компонентах: розмінування, потенціал F-16, інформаційно-технологічної інфраструктури, бронетехніки та артилерії, а також потенціал далеких ударів. НАТО може і має координувати ці зусилля, це допоможе українським військовим перетворитися на повністю інтегровані та оперативно сумісні сили.

● По-третє, НАТО має створити навчальну місію, взявши на себе координацію підготовки українських військ у США, Британії та інших країнах. Навчання має вирішальне значення для українських солдатів на полі бою сьогодні, а також для оперативної сумісності майбутніх збройних сил України.

● Спільна мета цих трьох заходів полягає не в тому, щоб зменшити участь окремих країн, а в тому, щоб підвищити ефективність існуючих зусиль з підтримки України, передавши їх у відання НАТО. Інституціоналізація цих функцій у рамках альянсу стане сигналом для путіна, що він не переживе західної підтримки України.

● Однак жодні довгострокові зусилля не матимуть значення, якщо Україна програє. Ось чому НАТО має зміцнити оборону України та розглянути питання про передачу Києву озброєнь, які наразі не постачаються - американських ракет далекого радіусу дії ATACMS та німецьких Taurus.

▶ ️Чому вважаю цю статтю програмною? Тому, що вперше викладено чіткий алгоритм вступу України до НАТО вже через 3-4 роки. На Заході вимальовується сценарій, при якому приєднання Києва до Альянсу може відбутись без будь-яких перемовин з Москвою про мир, а по факту припинення вогню з причини виснаження обох сторін.

Розумію, що беззаперечна перемога України у цій війні і вихід на кордони 1991 року була б найкращим варіантом розвитку подій, але треба прораховувати й інші варіанти збереження нашої державності, наших територій, а головне - наших людей.

Джерело: https://t.me/c/1496296645/18536

Новости портала «Весь Харьков»