13 вересня 1848 року у Львівському університеті відкрилася катедра руської (української) мови і літератури

Її очолив Яків Головацький, на той час секретар окружної Руської ради в Чорткові. Проте невирішеним залишалося головне питання – вироблення правопису і літературної мови.

На Соборі руських учених, що відбувся у Львові в жовтні 1848 року, лунали заклики: «для письма нашого пріймити найстосовнійшу писовню, висвітити рожницю мовы нашои одъ языка старословяньского, такоже одъ російського і одъ польського», а також «во имя розуму чоловіческого, абы не творено нового ученого языка».

Як наслідок, поширеною була вимога запровадження української мови в діловодство установ, військовий вишкіл та написання цією мовою назв населених пунктів, площ і вулиць Львова. На одному з засідань Головної Руської Ради обговорювалося питання про увічнення пам'яті видатних діячів українського народу, зокрема про спорудження пам'ятника Богданові Хмельницькому у Львові.

Великою мірою активізувалося літературне життя міста. Загальне політичне і культурне збудження сприяло піднесенню літературної творчості послідовників "Руської Трійці" Миколи Устияновича й Антона Могильницького. В їхніх творах звучали патріотичні мотиви, любов до рідного краю, його історії, заклики до самовідданої праці для добра народу. Виданням першої поетичної збірки розпочав літературну діяльність львівський поет І. Гушалевич, в поезіях якого, написаних в дусі народних пісень, звучали любов до рідної землі, ідея єдності українського народу.

Джерело: https://t.me/istoriya_ukrainy/9412

Новости портала «Весь Харьков»